марити
МА́РИТИ, рю, риш, недок.
1. без дод., про кого – що, з інфін., також із спол. що, щоб, як. Те саме, що мрі́яти.
Виїздячи з дому, я собі марив, що зможу запросити Вас до своєї хати на місяць (М. Коцюбинський);
Хіба можна було з таким жахливим виглядом марити повернути Женчикові батька? (Б. Антоненко-Давидович);
Ось воно нарешті і станеться те, про що ти стільки марив, але одна річ – марити, а інша – втілити в життя (Ю. Винничук);
// ким, чим. Весь час думати й говорити про когось, щось.
Він ходив сумний, як нічка: Все вона не йшла з ума; Нею марив, їй у вічка Приглядався крадькома (П. Грабовський);
Він уже марив тою дорогою, уявляв собі ті незнані далекі села (І. Цюпа).
2. Безладно, безтямно говорити в гарячці або уві сні.
Іноді хвора впадала в забуття, ніби засинала, тоді вона марила (О. Копиленко);
Врятований не вiдповiв. Вiн знову заплющив очi, почав марити (О. Бердник);
Враз він побачив видіння і злякався, що починає марити (Р. Іваничук);
Я таки сильно перестудився і кілька діб валявся в ліжку з жаром. В якийсь момент, очевидно, його можна назвати критичним, я почав марити (С. Жадан).
◇ (1) Ма́рити себе́ ким – уявляти себе в мріях кимось.
Немає дитячих мрій, не марю себе героєм у рідному краї (С. Васильченко).
Значення в інших словниках
- марити — ма́рити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- марити — Мріяти, поет. снити, о. будувати казкові замки; (в гарячці) маячити, блудити словами. Словник синонімів Караванського
- марити — див. мріяти Словник синонімів Вусика
- марити — [мариетие] -р'у, -риеш; нак. мар, мартеи Орфоепічний словник української мови
- марити — -рю, -риш, недок. 1》 без додатка, про кого – що, з інфін., а також із спол. що, щоб, як. Те саме, що мріяти. || ким, чим. Весь час думати, говорити про когось, щось. 2》 Безладно, безтямно говорити в гарячці або уві сні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- марити — МА́РИТИ (безладно, безтямно говорити в гарячці або вві сні), МАЯ́ЧИ́ТИ розм. Ольга занедужала. Вночі вхопило, гаряча вся і щось марить (О. Копиленко); У такому стані говорив (Степан) щось незрозуміле, маячив (В. Гжицький). Словник синонімів української мови
- марити — Ма́рити, ма́рю, ма́риш, -рять; мар, ма́рмо, ма́рте про що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- марити — МА́РИТИ, рю, риш, недок. 1. без додатка, про кого — що, з інфін., а також із спол. що, щоб, як. Те саме, що мрі́яти. Ти казав: — Ой, як хочу туди!... Словник української мови в 11 томах
- марити — Марити, -рю, -риш гл. Грезить, мечтать. Поетична душа марила. Левиц. Пов. 11. Словник української мови Грінченка