мерзенний

НЕГІ́ДНИЙ (який здатний на ганебні вчинки, якому властиві негативні моральні якості і т. ін.; ужив., зокрема, як лайливе слово при звертанні тощо), ПОГА́НИЙ, ПРЕПОГА́НИЙ підсил., НЕПОДО́БНИЙ рідше, БРИДКИ́Й підсил., ГИДКИ́Й підсил., МЕРЗЕ́ННИЙ підсил., МЕРЗО́ТНИЙ підсил.; НИЗЬКИ́Й, НИ́ЦИЙ, БРУДНИ́Й (дуже непорядний, аморальний, нещирий, лицемірний і т. ін.); КА́ПОСНИЙ розм., ПА́КОСНИЙ (ПА́КІСНИЙ) розм., ПАРШИ́ВИЙ розм., ПАСКУ́ДНИЙ розм., ПРОТИ́ВНИЙ розм., ПЛЮГА́ВИЙ зневажл., СЯКИ́Й-ТАКИ́Й (ТАКИ́Й-СЯКИ́Й) розм., ШОЛУДИ́ВИЙ зневажл. (звичайно як лайливе слово). — Іди! — кликнула Зоня погаслим голосом. — Ти, негідна й безсовісна (О. Кобилянська); Кожна людина, якою б вона поганою не була, має свій найчистіший закуток чи хоча б спомин (М. Стельмах); А пан глянув.. одвернувся... Пізнав, препоганий, Пізнав тії карі очі, Чорні бровенята... (Т. Шевченко); Наврочили неподобні люди: схопили діда німці (Ю. Яновський); — Я от татуньові пожаліюсь на тебе, бридкий хлопчисько! — нахвалялася сестра (А. Кримський); — Але мені ніхто не повірить, бо я гидкий, бо я брехун і зальотник (М. Чабанівський); (Камо:) Це ж не можна, щоб Камо замовк назавжди, щоб.. знову пробрався в ряди провокатор мерзенний... (О. Левада); (Любов (ридаючи):) Ах, тьотю, які люди.. низькі!.. їм вже все одно, хоч би я пропала... (Леся Українка); Сеспель в глибині душі зневажав Скрипаленка, вважав його за людину ницу (Ю. Збанацький); Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (В. Собко); — Не кажіть нічого! То не люди добрі, то гадюки капосні (Панас Мирний); Гульвіса пакосний, престидкий, Негідний, злодій, єретик! (І. Котляревський); — Юрку! — гукнула мама. — Де ти, паршивий хлопчисько! Іди зараз же сюди (Ю. Смолич); — Що ви робите, розбишаки? Навіщо знущаєтеся з малого хлопця, паскудні боягузи? (Ю. Смолич); (Таня:) Бач, яке тобі противне хлоп'я! Сам налякав та ще й сміється (С. Васильченко); — Радзивілл прийшов, так ви, окаянні, не одвітували йому й разу з гармати! Плюгаві страхополохи! (П. Куліш); Чому ви не йдете на лан, сякі-такі? — крикнув осавула (І. Нечуй-Левицький); — Ну, стій же ти, шолудивий бурсаче! — трясучи кулаком, промовив Жук (Панас Мирний). — Пор. 2. безсо́ромний, 1. непоря́дний.

НЕПОРЯ́ДНИЙ (про вчинки, поведінку тощо — який характеризує кого-небудь як непорядну людину), НЕДОСТО́ЙНИЙ, НЕГА́РНИЙ, НЕДО́БРИЙ, НЕГО́ЖИЙ, НЕХОРО́ШИЙ, НЕГІ́ДНИЙ підсил., ПОГА́НИЙ підсил.; НЕЧЕ́СНИЙ (який характеризує кого-небудь як нечесну людину); НЕЧИ́СТИЙ, БРУДНИ́Й підсил., НИЗЬКИ́Й, НИ́ЦИЙ, ОГИ́ДНИЙ підсил., ГИДКИ́Й підсил., МЕРЗЕ́ННИЙ підсил., МЕРЗО́ТНИЙ підсил., ЧО́РНИЙ підсил., СВИ́НСЬКИЙ підсил. розм., ПАДЛЮ́ЧИЙ підсил. розм. (найвищою мірою непорядний, аморальний, лицемірний і т. ін.). Помітивши Данилова, вона строго звела брови, наче зловила його на чомусь непорядному (І. Волошин); Коли людина просить пробачити її, то це значить, що вона засуджує свій вчинок, визнає його недостойним, ганебним (О. Донченко); — Слухай, парубче, — сказав він Андрієві, як той прийшов, — ти займаєшся недобрим ділом (М. Коцюбинський); — Може, там хто буде в'язнути до вас ..Або говорити різні такі слова.. нехороші. То ви нам скажіть (О. Гончар); — Коли хто.. помітив щось негідне за товаришем (курив там у туалеті, чи що), то правило в нас таке: виходь ось тут на лінійці і перед лицем товариства відкрито говори (О. Гончар); Ганьблю того, .. Хто чесному сподіяв щось нечесне (С. Воскрекасенко); Діяти нечистим способом; Нечиста гра; (Марков:) Може, з беззахисною дівчиною і можна було робити якісь брудні комбінації, але з лейтенантом Єгоровою не трапиться нічого подібного (В. Собко); — Для чого ти вирощуєш у собі таке низьке, негідне почуття? (О. Донченко); — Вибачте, я хотів помститись за двійку, це — мерзенний вчинок (О. Донченко); — Ви ще почуєте ім'я Чорного Себастьяна. В мене на голові менше сивого волосся, аніж на його чорній совісті забитих людей (Ю. Бедзик). — Пор. 2. безсоро́мний, гане́бний.