мерзенний

мерзе́нний

-а, -е.

1》 Який викликає огиду, відразу; гидкий (у 1 знач.), відворотний (у 1 знач.).

2》 Підлий, негідний своїми вчинками, поведінкою (про людину).

|| Підлий, негідний (про вчинки, дії такої людини).

|| Уживається як лайливе слово.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мерзенний — мерзе́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мерзенний — (відворотний) бридкий, гидкий, огидний, потворний, мерзосвітній, гидосвітній; (вчинок) підлий, мерзотний, паскудний, гидотний, негідний. Словник синонімів Караванського
  3. мерзенний — див. гидкий; поганий Словник синонімів Вусика
  4. мерзенний — [меирзен:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  5. мерзенний — див. мерзотний Словник чужослів Павло Штепа
  6. мерзенний — МЕРЗЕ́ННИЙ, а, е. 1. Який викликає огиду, відразу; гидкий (у 1 знач.), відворотний (у 1 знач.). Так лаяти Болото почала [Верша]: – .. Таке ж бридке, таке мерзенне, Поржавіло, від жабуру зелене, Не хочеться паскудиться в багні (Є. Словник української мови у 20 томах
  7. мерзенний — НЕГІ́ДНИЙ (який здатний на ганебні вчинки, якому властиві негативні моральні якості і т. ін.; ужив., зокрема, як лайливе слово при звертанні тощо), ПОГА́НИЙ, ПРЕПОГА́НИЙ підсил., НЕПОДО́БНИЙ рідше, БРИДКИ́Й підсил., ГИДКИ́Й підсил., МЕРЗЕ́ННИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  8. мерзенний — Мерзе́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. мерзенний — МЕРЗЕ́ННИЙ, а, е. 1. Який викликав огиду, відразу; гидкий (у 1 знач.), відворотний (у 1 знач.). Так лаяти Болото почала [Верша]: — …Таке ж бридке, таке мерзенне, Поржавіло, від жабуру зелене, Не хочеться паскудиться в багні (Греб. Словник української мови в 11 томах