мертвеччина
ПА́ДЛО (труп, трупи тварин), ПА́ДАЛЬ, СТЕ́РВО, СТЕРВ'Я́ТИНА розм., ПА́ДЛИНА діал., ПАДАЛИ́ЗНА рідше; МЕРТВЕ́ЧЧИНА (МЕРТВЕЧИ́НА), ЗДОХЛЯ́ТИНА розм., ДОХЛЯ́ТИНА розм. (труп, трупи, м'ясо здохлих тварин). Навіть тварина розуміє, що не можна падлом живитися (З. Тулуб); Де-не-де лежить на полі кінська падаль (А. Шиян); Де стерво, там і круки (прислів'я); Здалека почули (пси) наближення таких створінь, після яких залишаються кості й кінська падлина (переклад С. Масляка); — А візьміть-но за ноги ту падализну та відтягніть отуди в глину (П. Загребельний); Ведмеді не їдять мертвеччини; — Хіба ми не знаємо, як ви недодаєте грошей, годуєте нас собачим м'ясом або здохлятиною (І. Нечуй-Левицький); Тхнуло гниллю, смерділо дохлятиною (Ю. Збанацький).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мертвеччина — мертве́ччина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- мертвеччина — мертвечина, -и, ж. 1》 Трупи тварин; щось мертве. 2》 перен., розм. Розумовий та моральний занепад, застій, інертність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мертвеччина — МЕРТВЕ́ЧЧИНА, МЕРТВЕЧИ́НА, и, ж. 1. Трупи тварин; щось мертве. Ну, добре, Макс іде на компроміс: нехай вони собі їдять шматки свинячої мертвеччини, а він їм за цей час читатиме рукопис (В. Винниченко). 2. перен., розм. Словник української мови у 20 томах
- мертвеччина — МЕРТВЕ́ЧЧИНА, МЕРТВЕЧИ́НА, и, ж. 1. Трупи тварин; щось мертве. 2. перен., розм. Розумовий і моральний занепад, застій, інертність. Церковщина звільна вбиває також народні школи, засуджуючи їх на бездіяльність і мертвеччину (Фр. Словник української мови в 11 томах