1. Словник синонімів української мови

множити

ЗБІ́ЛЬШУВАТИ (робити більшим за кількістю, розміром і т. ін.), ПОБІ́ЛЬШУВАТИ рідше, ДОДАВА́ТИ, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ розм., ДОБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., ПІДДАВА́ТИ розм.; ПРИМНО́ЖУВАТИ, МНО́ЖИТИ, ПРИБІЛЬША́ТИ діал. (значно збільшувати); ПІДСИ́ЛЮВАТИ, ПОСИ́ЛЮВАТИ, ПІДСИ́ЧУВАТИ діал. (про силу, потужність); ПІДВИ́ЩУВАТИ, ПІДНІМА́ТИ, ПІДІЙМА́ТИ, НАГАНЯ́ТИ розм. (перев. про ціну, оплату); НАРО́ЩУВАТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. про темпи, силу і т. ін.). — Док.: збі́льшити, побі́льшити, дода́ти, прибі́льшити, прибі́льшати, доба́вити, приба́вити, підда́ти, примно́жити, намно́жити, підси́лити, поси́лити, підсити́ти, підви́щити, підня́ти, підійня́ти, нагна́ти, нарости́ти, піднести́. — Посівні площі треба збільшувати. Але це зараз не може бути генеральною лінією. Треба збільшувати врожай (М. Чабанівський); Пісня до роботи додає охоти (Леся Українка); Декому здалось, що не тільки не зменшили панщини, але ще прибільшили (І. Нечуй-Левицький); — Ми примусимо атом давати електричну енергію, рухати криголами,.. множити врожаї наших нив і садів (Н. Рибак); — На мою думку, немає ніяких підстав підвищувати вам зарплату (О. Донченко).

МНО́ЖИТИ мат. (виконувати множення), ПОМНО́ЖУВАТИ (ПОМНОЖА́ТИ). — Док.: помно́жити. Друзі множать 21 на 12 і складають обидва результати (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. множити — мно́жити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. множити — (кількість) збільшувати, примножувати, намножувати, розмножувати; псла) перемножувати; (живність) розплоджувати, наплоджу вати. Словник синонімів Караванського
  3. множити — див. дбати Словник синонімів Вусика
  4. множити — -жу, -жиш, недок., перех. 1》 Виконувати множення. 2》 Збільшувати що-небудь кількісно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. множити — МНО́ЖИТИ, жу, жиш, недок., що. 1. Виконувати множення. Потім друзі множать 21 на 12 (О. Донченко). 2. Збільшувати що-небудь кількісно. Пошли Вам щасна доля вік довгий.. Словник української мови у 20 томах
  6. множити — Мно́жити, мно́жу, -жиш, -жать; множ, мно́жмо, мно́жте; мно́жачи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. множити — МНО́ЖИТИ, жу, жиш, недок., перех. 1. Виконувати множення. Потім друзі множать 21 на 12 (Донч., VI, 1957, 492). 2. Збільшувати що-небудь кількісно. Пошли Вам щасна доля вік довгий.. Словник української мови в 11 томах
  8. множити — Мно́жити, -жу, -жиш гл. Умножать, множить, размножать. Було пани множять вівцю шльонку. Камен. у. Словник української мови Грінченка