1. Словник синонімів української мови

мольба

БЛАГА́ННЯ (пильне пристрасне прохання), ЗАКЛИНА́ННЯ підсил., МОЛІ́ННЯ підсил., МОЛЬБА́ підсил. рідше; УПРО́ШУВАННЯ (ВПРО́ШУВАННЯ), УПРО́ХУВАННЯ (ВПРО́ХУВАННЯ) (пильне прохання зробити щось). Перші дні Ляля, вволивши благання хворої матері, нікуди не виходила з дому (О. Гончар); Яких тільки заклинань, погроз і репресій не вживали (німці), скільки лиха зазнали робітники за повільність ремонту! (І. Ле); Бачу його погляд, благальний, сповнений моління й надії (Ю. Збанацький); Але вона не скінчила, бо Річенко, що сидів за весь сей час потупивши голову, підняв її з якоюсь мольбою в голосі, в погляді сказав: — Нащо, нащо се?.. (Г. Хоткевич); Не зваживши на упрохування жінки та дітей, так і не перейшов (Оленчук) до хати, так і лежав тут на городі над Сивашем, на теплій потрісканій землі (О. Гончар); — Пор. проха́ння.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мольба — мольба́ іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. мольба — -и, ж., рідко. Благання, моління (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мольба — МОЛЬБА́, и́, ж., рідко. Благання, моління (у 2 знач.). А втім, жінки й дітки малі Катованих ураз юрбою з плачем, риданням і мольбою Поверглись панові до ніг (І. Франко); В очах тремтіла не мольба, а страх (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  4. мольба — МОЛЬБА́, и́, ж., рідко. Благання, моління (у 2 знач.). А втім, жінки й дітки малі Катованих ураз юрбою з плачем, риданням і мольбою Поверглись панові до ніг (Фр., X, 1954, 333); В очах тремтіла не мольба, а страх (Ле, Міжгір’я, 1953, 34). Словник української мови в 11 томах