мольба
мольба́
-и, ж., рідко.
Благання, моління (у 2 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мольба — мольба́ іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- мольба — МОЛЬБА́, и́, ж., рідко. Благання, моління (у 2 знач.). А втім, жінки й дітки малі Катованих ураз юрбою з плачем, риданням і мольбою Поверглись панові до ніг (І. Франко); В очах тремтіла не мольба, а страх (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
- мольба — БЛАГА́ННЯ (пильне пристрасне прохання), ЗАКЛИНА́ННЯ підсил., МОЛІ́ННЯ підсил., МОЛЬБА́ підсил. рідше; УПРО́ШУВАННЯ (ВПРО́ШУВАННЯ), УПРО́ХУВАННЯ (ВПРО́ХУВАННЯ) (пильне прохання зробити щось). Словник синонімів української мови
- мольба — МОЛЬБА́, и́, ж., рідко. Благання, моління (у 2 знач.). А втім, жінки й дітки малі Катованих ураз юрбою з плачем, риданням і мольбою Поверглись панові до ніг (Фр., X, 1954, 333); В очах тремтіла не мольба, а страх (Ле, Міжгір’я, 1953, 34). Словник української мови в 11 томах