моління

БЛАГА́ННЯ (пильне пристрасне прохання), ЗАКЛИНА́ННЯ підсил., МОЛІ́ННЯ підсил., МОЛЬБА́ підсил. рідше; УПРО́ШУВАННЯ (ВПРО́ШУВАННЯ), УПРО́ХУВАННЯ (ВПРО́ХУВАННЯ) (пильне прохання зробити щось). Перші дні Ляля, вволивши благання хворої матері, нікуди не виходила з дому (О. Гончар); Яких тільки заклинань, погроз і репресій не вживали (німці), скільки лиха зазнали робітники за повільність ремонту! (І. Ле); Бачу його погляд, благальний, сповнений моління й надії (Ю. Збанацький); Але вона не скінчила, бо Річенко, що сидів за весь сей час потупивши голову, підняв її з якоюсь мольбою в голосі, в погляді сказав: — Нащо, нащо се?.. (Г. Хоткевич); Не зваживши на упрохування жінки та дітей, так і не перейшов (Оленчук) до хати, так і лежав тут на городі над Сивашем, на теплій потрісканій землі (О. Гончар); — Пор. проха́ння.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. моління — молі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. моління — див. ворожіння Словник синонімів Вусика
  3. моління — -я, с. 1》 Дія за знач. молитися 1). 2》 Дія за знач. молити; прохання, благання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. моління — МОЛІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. моли́тися 1. Коли він думав про своє життя й життя взагалі, то воно здавалось йому маленьким, нікчемним і тонким, як він сам. Словник української мови у 20 томах
  5. моління — Молі́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. моління — МОЛІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. моли́тися 1. На нелегальних зборах вони [сектанти] допускають в буквальному розумінні слова виснажливі фізично методи моління (Наука.., 8, 1958, 50); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  7. моління — Молі́ння, -ня с. Моленіе, молитва. Яке вже там і моління. Сим. 174. Словник української мови Грінченка