1. Словник синонімів української мови

мотив

МЕЛО́ДІЯ (милозвучна послідовність звуків, яка створює певну музичну єдність), МОТИ́В, НА́СПІВ, ВИ́СПІВ розм., ГО́ЛОС заст. З вікон уже полилась задьориста мелодія польки (Ю. Шовкопляс); Веселий мотив вальса розлився по просторій світлиці (І. Нечуй-Левицький); Не спалося мені.. Може, тому, що десь тужив сумний наспів (А. Головко); Нур'ялі звик до цієї краси і задумливо гріб веслами, мугикаючи протяжний виспів (З. Тулуб); Це справді невеличкі романси, тілько до них недостає голосу (Панас Мирний).

ПРИЧИ́НА (явище, яке зумовлює чи породжує інше явище; протил. наслідок), МОТИ́В, ПРИ́КЛЮЧКА розм., ПО́ШТОВХ розм., ПРУЖИ́НА розм., ПІДКЛА́ДКА розм., ПРИТИ́ЧИНА заст., розм., ПО́БИТ заст., розм., ПРИЧИ́НОК діал., ПРИТО́КА діал., ОСНО́ВА заст.; ПЕРШОПРИЧИ́НА, КО́РІНЬ, ПЕРВОПРИЧИ́НА заст. (основна, головна); ВИНА́ розм. (причина перев. негативних явищ). На Великдень всі зібрались На тую долину, Щоб Якимової смерті Звідати причину (С. Руданський); Не питав (Начко) брата про мотиви цього кроку (І. Франко); Рече хоробрий маг: — Аби ти знав, Без приключки ніхто не ворогує: Од рук твоїх йому загине батько, Дак буде він ненавидіть тебе (А. Кримський); Поштовхом до заїкання буває наслідування цього дефекту (з журналу); — Та, правду сказати, я й не видам за вас своєї дочки: є тому деяка притичина (І. Нечуй-Левицький); Такий причинок (образа самого губернатора) більше пояснює сувору розправу з Михайлом, ніж тая звада з інспектором (Олена Пчілка); Стали (війт і присяжні) коло одного вугла, шпортають, штуркають.. "Що за притока?" — гадаю собі (І. Франко); (Андрій:) А ти все-таки певне не маєш основи думати, щоб я відносився до тебе погано (Леся Українка); Ми ще багато чого не знаємо. Але я звик шукати першопричину насамперед в людях (В. Собко); Свій корінь-причину мають вдача людська і звички людські (Є. Гуцало); А почни розповідати.. про ліки, що вбивають ті бактерії — первопричину всіх хвороб,- обличчя стануть якимись дурнувато-хитрими, наче на них хто наклав маску (П. Колесник); Він, мабуть, поклав на мою дружину всю вину нашої зажуреності (О. Досвітній).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мотив — моти́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мотив — Усвідомлена причина, необхідність здійснити певні дії, фактор самодетермінації поведінки. англ. tune / motive / motif; нім. Beweggrund m; угор. motivum / ok; рос. мотив. Словник із соціальної роботи
  3. мотив — (учинку) спонука, підстава, причина, привід; (пісні) мелодія, наспів, ц. глас; мн. МОТИВИ, мотивація, б. з. мотивовання, сов. мотивування. Словник синонімів Караванського
  4. мотив — -у, ч. 1》 Підстава, привід для якої-небудь дії, вчинку; причина. 2》 муз. Мелодичний зворот (найменший відрізок мелодії), що має виразний музичний зміст. || Найменший елемент музичної побудови. || Частина теми, яка може мати самостійне значення в розробці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мотив — Спонука, принука, спричина, поштовх, див. імпульс Словник чужослів Павло Штепа
  6. мотив — (від лат. moveo — рухаю) — 1. Найменша музична побудова, яка включає частину музичної теми і звичайно містить одну сильну метричну долю. Словник-довідник музичних термінів
  7. мотив — МОТИ́В, у, ч. 1. Підстава, привід для якої-небудь дії, вчинку; причина. Він вишукав собі нове помешкання .. Начко прийняв цю відомість мовчки, як тяжкий, але заслужений удар, не питав брата про мотиви цього кроку (І. Словник української мови у 20 томах
  8. мотив — • мотив (від лат. motivus — рухливий чи італ. motivo — привід) - у літ. вжитку поняття, пов'язане зі змістом, ідейно-худож. домінантами твору чи творчості письменника. Українська літературна енциклопедія
  9. мотив — (англ. motive, reason) 1. внутрішня стійка психологічна причина поведінки або вчинку людини. 2. спонукальна причина, привід до якої-небудь дії. Економічний словник
  10. мотив — моти́в (франц. motif, від лат. moveo – рухаю) 1. психол. Спонукальна причина дій і вчинків людини. 2. Основна музична побудова, яка становить характерну частину музичної теми; у побутовому розумінні – мелодія, наспів. Словник іншомовних слів Мельничука
  11. мотив — Моти́в, -ву; -ти́ви, -вів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. мотив — МОТИ́В, у, ч. 1. Підстава, привід для якої-небудь дії, вчинку; причина. Він вишукав собі нове помешкання.. Начко прийняв цю відомість мовчки, як тяжкий, але заслужений удар, не питав брата про мотиви цього кроку (Фр. Словник української мови в 11 томах
  13. мотив — рос. мотив свідоме спонукання до дії для задоволення будь-якої потреби людини. Виникаючи на основі потреби, М. відображає її більш або менш адекватно. М. є обґрунтуванням вольової дії, відображає ставлення людини до вимог суспільства. Eкономічна енциклопедія