1. Словник синонімів української мови

мрійник

РОМА́НТИК (романтично настроєна людина, схильна до мрійності, до ідеалізації дійсності), ІДЕАЛІ́СТ, МРІ́ЙНИК. Один Воздвиженський не згадував Тули, сміявся з усіх і звав усіх романтиками (І. Нечуй-Левицький); — Бідний ідеаліст! Він не знає, що поки тираном є любов і нічого іншого, поти тиранія та не може бути нещастям (І. Франко); Все життя він був оптимістом і мрійником (Л. Дмитерко).

ФАНТАЗЕР (людина, схильна до фантазій, мрій), ФАНТАСТ, МРІЙНИК, УТОПІ́СТ книжн. (той, хто захоплюється нереальними мріями); ПРОЖЕКТЕ́Р ірон. (той, хто вигадує прожекти). — Ох і вигадько ж ти! Ох і фантазер! — всміхалася мати щасливо (О. Гончар); (Ада:) Ви, Івасю, все ще непоправний фантаст, як я бачу (Мирослав Ірчан); Хороша він, чесна людина, але жив наче за хмарами... Мрійник, прекраснодушний мрійник (З. Тулуб); Старший механік служив на "Буревіснику" четвертий рік і вже славився на весь флот як "прожектер" (М. Трублаїні).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мрійник — мрі́йник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мрійник — Фантазер, п. Дон-Кіхот. Словник синонімів Караванського
  3. мрійник — -а, ч. Той, хто любить мріяти. || Той, хто в мріях відривається від реальної дійсності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мрійник — МРІ́ЙНИК, а, ч. Той, хто любить мріяти. – Ви не лише лірик, що не пише поезій, але ще мрійник, котрий, може, й ніколи не віддавався свідомо мріям (О. Кобилянська); Все життя він був оптимістом і мрійником, але завжди вмів реально оцінювати обстановку (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. мрійник — Мрі́йник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. мрійник — МРІ́ЙНИК, а, ч. Той, хто любить мріяти. — Ви не лише лірик, що не пише поезій, але ще мрійник, котрий, .може, й ніколи не віддавався свідомо мріям (Коб. Словник української мови в 11 томах
  7. мрійник — Мрійник, -ка м. Мечтатель. Желех. Словник української мови Грінченка