1. Словник синонімів української мови

мститися

МСТИ́ТИСЯ над ким, на кому і без додатка (здійснювати помсту над кимсь), МСТИ́ТИ кому і без додатка, ПОМЩА́ТИСЯ кому, ВІДОМЩА́ТИ (ВІДІМЩА́ТИ) кому; РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯ з ким, ПЛАТИ́ТИ кому (зводити рахунки з кимсь). — Док.: помсти́тися, помсти́ти, відомсти́ти (відімсти́ти), розплати́тися, відплати́ти, поквита́тися (поквитува́тися) з ким порахува́тися з ким розм. Тоді в нього в руках був надійний автомат, він міг мститися і мстився за своїх батьків нещадно (В. Собко); За тяжкі, глибокі рани дорогої сторони мстили наші партизани (М. Упеник); Розбитий храм Встає живий в моїй уяві І кличе знов в бої криваві Помстити лютим ворогам (О. Олесь); Десь недалеко ходив по бойових шляхах великий танк, помщався за Явдокимових синів (Л. Первомайський); Тричі ходив з отаманом Воювати з бусурманом, За батенька відомщати, За нещасну рідну мати, За сестрицину недолю, За свою сирітську долю (М. Костомаров); Як тільки ця територія була зайнята ворогами, вирушив (Джмелик) у Троянівку, щоб розплатитися за свої кривди (Григорій Тютюнник); Вперед пішли солдати, і зім'яли ворожу силу, й відплатили гідно За смерть сестри (М. Рильський); Мені дуже б хотілося допомогти вам поквитатися із бандою провокаторів (І. Головченко і О. Мусієнко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мститися — (здійснювати помсту) відомщати, розплачуватися // зводити рахунки. Словник синонімів Полюги
  2. мститися — мсти́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. мститися — Помщатися, відплачувати, віддячувати, чинити помсту, ф. квитатися, о. платити тією ж монетою; (аби на кому) зганяти злість <�оскому>; дк. помститися. Словник синонімів Караванського
  4. мститися — див. мстити Словник синонімів Вусика
  5. мститися — [мститиес'а] мшчус'а, мстис':а, мстиц':а, мстиемос'а, мстиетес'а, мс'т'ац':а; нак. мстис'а, мс'т'іц':а Орфоепічний словник української мови
  6. мститися — мщуся, мстишся, над ким – чим, кому, на кому і без додатка, недок. Здійснювати помсту над кимось, чимось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. мститися — МСТИ́ТИСЯ, мщу́ся, мсти́шся, недок., над ким – чим, кому, на кому і без дод. Здійснювати помсту над кимось, чимось. Для неї здалося, що невістка .. мститься над нею за товсті сорочки (І. Нечуй-Левицький); Пішла чутка-поговірка по всьому селу. Словник української мови у 20 томах
  8. мститися — МСТИ́ТИСЯ, мщу́ся, мсти́шся, над ким-чим, кому, на кому і без додатка, недок. Здійснювати помсту над кимось, чимось. Для неї здалося, що невістка.. мститься над нею за товсті сорочки (Н.-Лев., II, 1956, 296); Пішла чутка-поговірка по всьому селу. Словник української мови в 11 томах
  9. мститися — Мсти́тися, мщуся, мсти́шся гл. Мстить за себя, отомщать. Огонь святий мститься, як його не шануєш. Ном. № 10305. Як вийде злодій з тюрьми, то ще гірш буде мститися. Н. Вол. у. То вона метиться на Хведорові за дочку. Мир. Пов. І. 165. Словник української мови Грінченка