мінливий
МІНЛИ́ВИЙ (який швидко змінюється; який зазнає різких змін тощо), ЗМІ́ННИЙ, ПЕРЕМІ́ННИЙ, НЕПОСТІ́ЙНИЙ, ЗМІНЛИ́ВИЙ розм., ПЕРЕМІ́НЛИВИЙ розм., ВЕРЕДЛИ́ВИЙ розм.; НЕСТА́ЛИЙ, НЕСТІЙКИ́Й, ПЕРЕПА́ДИСТИЙ діал. (про погоду, настрій тощо); ПЕРЕЛИ́ВЧАСТИЙ (про барви). Нічна дорога, освітлена жовтуватим мінливим світлом фар, наче пропадає з його зору (Є. Гуцало); Чим живеш? Чого бажаєш? В чім змінне ти (серце) і в чім постійне? (І. Франко); До вечора точився бій з перемінним успіхом (П. Кочура); Непостійна була натура в Яші Дерези. У нього що не день, то й нове якесь захоплення (О. Донченко); Мої очі блищали, бо з полотна дивились вже на мене ті змінливі зелені вогні і старе золото пишного волосся (М. Коцюбинський); І звивавсь-розвивавсь у кадильній імлі Чорнооких красунь перемінливий рій (М. Чернявський); По Дніпру біліють вередливі піскуваті мілини (І. Нечуй-Левицький); Були вони (очі) й кольору невловимого та несталого, бо мінилися щогодини, щохвилини (О. Ільченко); Нестійкі врожаї; Перепадиста зима: то сніг, то дощ (Словник Б. Грінченка); Яринка дивилась на окуня, на сіро-зелені переливчасті узори на ньому (О. Донченко). — Пор. 2. рухли́вий.
РУХЛИ́ВИЙ (який швидко рухається, змінюється під впливом чого-небудь), ГРАЙЛИ́ВИЙ, ДИНАМІ́ЧНИЙ. Червоні, мов коралі, зерна пшениці то беруться сяйвом, то гаснуть під рухливими тінями верб (М. Стельмах); З гір на долину потекли, веселими срібними дзвіночками задзвонили грайливі струмки (В. Козаченко). — Пор. мінли́вий.
Значення в інших словниках
- мінливий — (який змінюється) перемінний, (про погоду, настрій) несталий, змінний, (погляди) нетвердий, хиткий, хисткий, нетривкий, (про мінливий характер) безхребетний. Словник синонімів Полюги
- мінливий — мінли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- мінливий — Непостійний, несталий, змінний, перемінний, хисткий, щораз інший; (- барви) переливистий, веселковий, грайливий, переливчастий, переливний. Словник синонімів Караванського
- мінливий — [м'інливией] м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
- мінливий — -а, -е. 1》 Який швидко змінюється. || у знач. ім. мінливе, -вого, с. Те, що швидко змінюється. || Який зазнає різких змін (про погоду). || Який триває недовго (про щастя). 2》 З переливами відтінків, тонів (про барви, звуки тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
- мінливий — МІНЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який швидко або часто змінюється. Забарвлення раків дуже мінливе, але, як правило, підходить під колір ґрунту, на якому вони живуть (з навч. літ.); Оксана з прихованою тривогою спостерігала настрій Богуна. Словник української мови у 20 томах
- мінливий — Мінли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мінливий — МІНЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який швидко змінюється. Забарвлення раків дуже мінливе, але, як правило, підходить під колір грунту, на якому вони живуть (Зоол., 1957, 35); Оксана з прихованою тривогою спостерігала настрій Богуна. Словник української мови в 11 томах
- мінливий — Мінливий, -а, -е Мѣняющійся, измѣнчивый. Словник української мови Грінченка