мінливий
МІНЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Який швидко змінюється.
Забарвлення раків дуже мінливе, але, як правило, підходить під колір грунту, на якому вони живуть (Зоол., 1957, 35);
Оксана з прихованою тривогою спостерігала настрій Богуна. То він веселий, то сумний — мінливий, наче хвиля (Качура, II, 1958, 474);
// у знач. ім. мінли́ве, вого, с. Те, що швидко змінюється.
Багатство живописання людської особи не перетворюється в самоціль [у Л. Толстого]; у мінливому письменник вміло показує стале, типове, яке зрештою і визначає оцінку персонажа (Рад. літ-во, 1, 1961, 46);
// Який зазнає різких змін (про погоду).
Погода дуже мінлива. Вона змінюється не тільки протягом доби, але навіть протягом кількох годин (Фіз. геогр., 5, 1956, 94);
Нинішньої осені погода в Донбасі була на диво мінлива (Літ. газ., 8.І 1957, 1);
// Який триває недовго (про щастя).
Але щастя людське — мінливе, і почесні обов’язки державного ката недовго давали Кемпбелові забезпечений додатковий прибуток (Кулик, Записки консула, 1958, 190).
2. З переливами відтінків, тонів (про барви, звуки тощо).
Ніжна, тепла блакить неба відбивалася мінливими барвами в напрочуд спокійній затоці (Мокр., Острів.., 1961, 26);
Дівчина.. струшує кучерями, любуючись їх мінливим блиском (Вільде, На порозі, 1955, 218).
Значення в інших словниках
- мінливий — (який змінюється) перемінний, (про погоду, настрій) несталий, змінний, (погляди) нетвердий, хиткий, хисткий, нетривкий, (про мінливий характер) безхребетний. Словник синонімів Полюги
- мінливий — мінли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- мінливий — Непостійний, несталий, змінний, перемінний, хисткий, щораз інший; (- барви) переливистий, веселковий, грайливий, переливчастий, переливний. Словник синонімів Караванського
- мінливий — [м'інливией] м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
- мінливий — -а, -е. 1》 Який швидко змінюється. || у знач. ім. мінливе, -вого, с. Те, що швидко змінюється. || Який зазнає різких змін (про погоду). || Який триває недовго (про щастя). 2》 З переливами відтінків, тонів (про барви, звуки тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
- мінливий — МІНЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який швидко або часто змінюється. Забарвлення раків дуже мінливе, але, як правило, підходить під колір ґрунту, на якому вони живуть (з навч. літ.); Оксана з прихованою тривогою спостерігала настрій Богуна. Словник української мови у 20 томах
- мінливий — МІНЛИ́ВИЙ (який швидко змінюється; який зазнає різких змін тощо), ЗМІ́ННИЙ, ПЕРЕМІ́ННИЙ, НЕПОСТІ́ЙНИЙ, ЗМІНЛИ́ВИЙ розм., ПЕРЕМІ́НЛИВИЙ розм., ВЕРЕДЛИ́ВИЙ розм.; НЕСТА́ЛИЙ, НЕСТІЙКИ́Й, ПЕРЕПА́ДИСТИЙ діал. Словник синонімів української мови
- мінливий — Мінли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мінливий — Мінливий, -а, -е Мѣняющійся, измѣнчивый. Словник української мови Грінченка