1. Словник синонімів Полюги

мінливий

(який змінюється) перемінний, (про погоду, настрій) несталий, змінний, (погляди) нетвердий, хиткий, хисткий, нетривкий, (про мінливий характер) безхребетний.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мінливий — мінли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мінливий — Непостійний, несталий, змінний, перемінний, хисткий, щораз інший; (- барви) переливистий, веселковий, грайливий, переливчастий, переливний. Словник синонімів Караванського
  3. мінливий — [м'інливией] м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. мінливий — -а, -е. 1》 Який швидко змінюється. || у знач. ім. мінливе, -вого, с. Те, що швидко змінюється. || Який зазнає різких змін (про погоду). || Який триває недовго (про щастя). 2》 З переливами відтінків, тонів (про барви, звуки тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мінливий — МІНЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який швидко або часто змінюється. Забарвлення раків дуже мінливе, але, як правило, підходить під колір ґрунту, на якому вони живуть (з навч. літ.); Оксана з прихованою тривогою спостерігала настрій Богуна. Словник української мови у 20 томах
  6. мінливий — МІНЛИ́ВИЙ (який швидко змінюється; який зазнає різких змін тощо), ЗМІ́ННИЙ, ПЕРЕМІ́ННИЙ, НЕПОСТІ́ЙНИЙ, ЗМІНЛИ́ВИЙ розм., ПЕРЕМІ́НЛИВИЙ розм., ВЕРЕДЛИ́ВИЙ розм.; НЕСТА́ЛИЙ, НЕСТІЙКИ́Й, ПЕРЕПА́ДИСТИЙ діал. Словник синонімів української мови
  7. мінливий — Мінли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. мінливий — МІНЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який швидко змінюється. Забарвлення раків дуже мінливе, але, як правило, підходить під колір грунту, на якому вони живуть (Зоол., 1957, 35); Оксана з прихованою тривогою спостерігала настрій Богуна. Словник української мови в 11 томах
  9. мінливий — Мінливий, -а, -е Мѣняющійся, измѣнчивый. Словник української мови Грінченка