м'ятий
ЗІМ'Я́ТИЙ прикм. (який зім'явся чи якого зім'яли), ПОМ'Я́ТИЙ, М'Я́ТИЙ, ПО́БГАНИЙ, ЗЖМА́КАНИЙ (ЗІЖМА́КАНИЙ) розм., ПОЖМА́КАНИЙ розм., ЗАЖМА́КАНИЙ розм., ПОЖМАКО́ВАНИЙ рідко. Ольга взяла зім'ятий і брудний лист (Я. Галан); Йонька вискочив у білій пожмаканій сорочці, пом'ятих вузеньких штаненятах, в чоботях босоніж (Григорій Тютюнник); В плащі, який не кидається в очі, У капелюсі, м'ятому, старому, Вапцаров сам виходить серед ночі Із потайного і глухого дому (П. Воронько); Комірчик на шиї та рукавички були побгані, нечисті (І. Нечуй-Левицький); Двадцять три карбованці тридцять дві копійки опинилися знову в Юриній кишені, під зжмаканим носовичком (Ю. Смолич); Хоч прекрасні блакитні очі молодої жінки були сухі, мокра, зіжмакана хустка в руках свідчила про те, що вона плакала ще до розмови (І. Ле).
Значення в інших словниках
- м'ятий — м'я́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- м'ятий — див. зім'ятий Словник синонімів Вусика
- м'ятий — -а, -е. 1》 Який зім'явся, став зім'ятим. 2》 Перетворений у м'яку масу чавленням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- м'ятий — М'Я́ТИЙ, а, е. 1. Який зім'явся, став пом'ятим. І знову м'ятий розгортає лист Сошенко – і на контури Сатурна уважно дивиться (М. Рильський); В плащі, який не кидається [не впадає]в очі, У капелюсі, м'ятому, старому... Словник української мови у 20 томах