1. Словник синонімів української мови

навіки

НАЗА́ВЖДИ́ (на весь час, на все життя), НАВІ́КИ (НАВІ́К), НАВІ́ЧНО, НАВІ́КИ-ВІКІ́В (НАВІ́К-ВІ́КИ) (НАВІ́К-ВІКІ́В) підсил., НА ВІ́КИ (ВІ́ЧНІ) підсил., НАЗА́ВШЕ розм., НАЗО́ВСІМ розм., ЗО́ВСІМ розм., В БЕ́ЗРІК (НА БЕ́ЗРІК) розм.; БЕЗПОВОРО́ТНО, БЕЗ ВОРОТТЯ́ розм., БЕЗ ЗВОРО́ТУ рідко (виключаючи можливість повернення в майбутньому чого-небудь, настання чогось іншого). (Ліда:) Прошу не згадувати минуле. Його нема... Я викреслила назавжди (О. Корнійчук); І він оддав їй своє серце навіки, без звороту (Б. Грінченко); За простим столом, нічим не покритим і залитим чорнилом, що вже давно засохло і ввійшло навічно в деревину, сидів.. лисий чоловік і щось писав (Григорій Тютюнник); Поминай мене, не удавайся в тугу... прощай на віки-вічні!.. (Г. Квітка-Основ'яненко); — Добрий вечір, Сафроне Андрійовичу. І ви до нас приїхали? Назавше, може? (М. Стельмах); Сиві і мляві хмари немов назовсім спустилися на землю й назавжди простелилися по полях (Ю. Смолич); Батько.. спитав, чи надовго він додому. — А зовсім уже. Одслужив своє (А. Головко); Коли я кажу, що зосталась би тут (у Болгарії) на безрік, то ви ж знаєте, які тому причини (Леся Українка); Чого ти ждеш? Чи ще весни нової? Вона минула вже безповоротно (І. Франко); Ми думали про блиск, про сум його життя, Згадалось, що як він (Шопен) пішов без вороття, То звуки Моцарта, скорботні і величні, Його проводили у сутінки довічні (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навіки — НАВІКИ, НАВІК – НА ВІКИ, НА ВІКИ, НА ВІК Навіки, навік, присл. Назавжди; повністю, цілком тощо: навіки-віків, замовкнути навіки, навіки минуло, навік-віки, навік-віків. На віки, на віки, на вік, ім. з прийм. Ви погубили мене на віки вічні (Г. Літературне слововживання
  2. навіки — пр., навічно, навік, НАЗАВЖДИ, навік-віки, навік-віків, навіки-віків. Словник синонімів Караванського
  3. навіки — присл. 1》 Назавжди. 2》 Значною мірою, надзвичайно, дуже. Навіки гарно. || Повністю, цілком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. навіки — НАВІ́КИ, присл. 1. Назавжди. Нехай свище буря, Ревуть гуррикани, – Закрились навіки, загоїлись рани (П. Куліш); Нещодавно ми з Волоковим відвідали оте навіки пам'ятне нам з сорок другого року містечко (В. Словник української мови у 20 томах
  5. навіки — наві́ки прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  6. навіки — вуста́ зімкну́лися наві́ки у кого, чиї. Хто-небудь помер. Одного разу кволим голосом покликала (мати) дочку до себе, хотіла щось сказати, та так і не сказала. Вуста її зімкнулися навіки (Д. Ткач). Фразеологічний словник української мови
  7. навіки — НАВІ́КИ, присл. 1. Назавжди. Тепер сняться мені ті гострі милі очі, але що було, те навіки минуло (Н.-Лев., II, 1956, 108); Нещодавно ми з Волоковим відвідали оте навіки пам’ятне нам з сорок другого року містечко (Коз., Гарячі руки, 1960, 108). Словник української мови в 11 томах