нагадуватися

ПРИГА́ДУВАТИСЯ (відтворюватися у пам'яті), ЗГА́ДУВАТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ВІДНО́ВЛЮВАТИСЯ (ВІДНОВЛЯ́ТИСЯ), ПРИХО́ДИТИ НА ПА́М'ЯТЬ, НАГА́ДУВАТИСЯ розм., ВОСКРЕСА́ТИ книжн. — Док.: пригада́тися, згада́тися, поста́ти, віднови́тися, прийти́ на па́м'ять, нагада́тися, воскре́снути. Ішли й мовчали. А в голові, мов метелиця — думи. Пригадалося далеке село на Катеринославщині (А. Головко); Над берегом моря походжає старий Половець, дивиться в бінокль на море,.. і йому згадується син Андрій (Ю. Яновський); Події минулих літ в уяві Михася поставали, як живі (С. Чорнобривець); Іноді швидкою згадкою відновиться в уяві Дубівка (Н. Рибак); — Покійний тато, царство їм небесне, приходять на пам'ять... (М. Коцюбинський); Йому нагадалася Катруся з сльозами в очах (Н. Кобринська); Звідки ці сльози на очах, чому воскресають поховані спомини, і мучать, і крають душу?.. (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагадуватися — нага́дуватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. нагадуватися — -уюся, -уєшся, недок., нагадатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 розм. Відновлятися у пам'яті; пригадуватися. 2》 тільки док., розм. Прийняти рішення після деякого роздуму, вагання; надуматися. 3》 тільки док., діал. Розміркувати, поміркувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нагадуватися — НАГА́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАГАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. 1. Відновлятися у пам'яті; пригадуватися. Знов мені нагадалася небіжка неня (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. нагадуватися — НАГА́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАГА́ДАТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. розм. Відновлятися у пам’яті; пригадуватися. Знов мені нагадалася небіжка неня (Март., Тв., 1954, 203); Йому нагадалася Катруся з сльозами в очах (Кобр., Вибр., 1954, 131). Словник української мови в 11 томах