1. Словник синонімів української мови

нагніваний

СЕРДИ́ТИЙ (який перебуває в стані гніву, сердиться), ГНІ́ВНИЙ, ЗЛИЙ, ЛИХИ́Й, ГРІ́ЗНИЙ підсил.; РОЗСЕ́РДЖЕНИЙ, РОЗГНІ́ВАНИЙ, НАГНІ́ВАНИЙ розм. (який став сердитим); РОЗДРАТО́ВАНИЙ, РОЗДРО́ЧЕНИЙ розм. (який перебуває в стані роздратування); ГНІВЛИ́ВИЙ, ЗЛОСТИ́ВИЙ (схильний до гніву). Семен, лихий та сердитий, швидко поспішався з майдану. Злість поняла його (М. Коцюбинський); — Розстріляю!!! — крикнув Боженко на Савку і, вдаючи гнівного начальника, люто гупнув ногою (О. Довженко); Опришки приїхали пізно ввечері, майже ніччю. Перемоклі, перемордовані, а вже злі — так і не доведи Боже (Г. Хоткевич); В Петра не було ні сестри, ні матері; мав він за порадників тільки старого, грізного панотця да жартівливе товариство (П. Куліш); — Я не з гнівливих... (В. Бабляк). — Пор. 1. лю́тий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагніваний — нагні́ваний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. нагніваний — див. сердитий Словник синонімів Вусика
  3. нагніваний — -а, -е, розм. Який сердиться, гнівається; розгніваний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нагніваний — НАГНІ́ВАНИЙ. а, е, розм. 1. Який сердиться, гнівається; розгніваний. Він бачив, що жінка тільки вдає з себе нагнівану, бо надворі спокійно гукнула до шофера (О. Кундзич). 2. Який виражає гнів. Словник української мови у 20 томах
  5. нагніваний — НАГНІ́ВАНИЙ. а, е, розм. Який сердиться, гнівається; розгніваний. Він бачив, що жінка тільки вдає з себе нагнівану, бо надворі спокійно гукнула до шофера (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 65). Словник української мови в 11 томах