1. Словник синонімів української мови

наголів'я

УЗГОЛІ́В'Я (УЗГОЛО́В'Я) (місце на постелі, куди лягають головою), НАГОЛІВ'Я розм., ПРИГОЛІ́В'Я (ПРИГОЛОВ'Я) розм., ПРИ́ГОЛОВАЧ діал.; В ГО́ЛОВАХ (це місце або простір коло нього). Ніщо не говорило про те, що тут хтось мешкає, бо на ліжках не видно було навіть подушок в узголів'ї (П. Загребельний); Заснув раптово.. Всю ніч сиділа в наголів'ї мати І погляду не зводила сестра (А. Малишко); Зглянься і біль оджени од коханої дівчини, Фебе, Зглянься ласкаво і стань край приголов'я її (М. Зеров); Здавалося Андрієві, що як сіла вона звечора біля приголовача, то так і просиділа до ранку (Панас Мирний); Свічка блимала на столику в головах (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наголів'я — наголі́в'я іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. наголів'я — -я, с., розм. Місце на постелі, куди лягають головою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наголів'я — НАГОЛІ́В'Я, я, с., розм. 1. Місце на постелі, куди лягають головою. Заснув раптово .. Всю ніч сиділа в наголів'ї мати І погляду не зводила сестра (А. Малишко). 2. Верхня потовщена частина чого-небудь, за яку можна братися; наголовач (у 3 знач.). Словник української мови у 20 томах