1. Великий тлумачний словник сучасної мови

наголів'я

наголі́в'я

-я, с., розм.

Місце на постелі, куди лягають головою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наголів'я — наголі́в'я іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. наголів'я — НАГОЛІ́В'Я, я, с., розм. 1. Місце на постелі, куди лягають головою. Заснув раптово .. Всю ніч сиділа в наголів'ї мати І погляду не зводила сестра (А. Малишко). 2. Верхня потовщена частина чого-небудь, за яку можна братися; наголовач (у 3 знач.). Словник української мови у 20 томах
  3. наголів'я — УЗГОЛІ́В'Я (УЗГОЛО́В'Я) (місце на постелі, куди лягають головою), НАГОЛІВ'Я розм., ПРИГОЛІ́В'Я (ПРИГОЛОВ'Я) розм., ПРИ́ГОЛОВАЧ діал.; В ГО́ЛОВАХ (це місце або простір коло нього). Словник синонімів української мови