найменше

НАЙМЕ́НШЕ (при сл. зі знач. кількості — як позначення найменшої допустимої кількості кого-, чого-небудь), НЕ МЕНШ НІЖ (НЕ МЕ́НШЕ ЯК), ЩОНАЙМЕ́НШЕ, ЯКНАЙМЕ́НШЕ, МІ́НІМУМ, ПРИНА́ЙМНІ, ЯК МІ́НІМУМ. Але дядько, хоч і тутешній, нічого певно не знає, бо уперся, що до Криниці найменше десять верстов (М. Коцюбинський); Вони (коні) люто рвалися.. і так хвицалися, що треба було триматися од них на відстані не менш як двох сажнів (З. Тулуб); Їй добре жилося в покійного тата, дуже значного пана, у котрого за обід щодня сідало не менше як тридцять душ (Панас Мирний); Бійців в ешелоні було щонайменше півтори чи дві тисячі (Ю. Смолич); Їздових при транспортах залишено було якнайменше — одного на кілька підвід (О. Гончар); Мінімум два тижні треба пільгових на те, щоб вияснити стан здоров'я героїв (Ю. Яновський); Іржання те.. пішло бродить та гомоніти понад болотечком так, наче не одна конячка заіржала, а принаймні цілий табун (Григорій Тютюнник); — Крім того, цей лихолат (кравець) ще й матерії вкраде з півметра, як мінімум (С. Олійник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. найменше — найме́нше прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. найменше — див. мало Словник синонімів Вусика
  3. найменше — [найменшеи] присл. Орфоепічний словник української мови
  4. найменше — Присл. до найменший. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. найменше — НАЙМЕ́НШЕ, НАЙМЕ́НШ, присл. 1. Менш за все, менш за інших; меншою мірою. Хто щасливий? Той, хто дає багато, а бере найменше (М. Коцюбинський); – Мати пшоняники пекла. Тільки скине з сковороди – летять, як у глинисько. Словник української мови у 20 томах
  6. найменше — Найме́нше, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)