1. Словник синонімів української мови

найменший

НАЙМЕ́НШИЙ (форма найвищого ступеня порівняння до малий; дуже незначний за розміром, силою вияву і т. ін.), ЩОНАЙМЕ́НШИЙ підсил., ЯКНАЙМЕ́НШИЙ підсил.; МІНІМА́ЛЬНИЙ (перев. щодо абстрактних понять). Ніде не було чуть ні найменшого шелесту (І. Нечуй-Левицький); Інтендантів та постачальників за найменшу провину віддає (Обручов) до суду (З. Тулуб); — Був собі, жив собі дід та баба, і було в їх три дочки, і щонайменшу Галею звали... (Б. Грінченко); Мінімальна температура; Виконати завдання в мінімальний термін.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. найменший — найме́нший прикметник, найвищий ступінь Орфографічний словник української мови
  2. найменший — -а, -е. Найвищ. ст. до малий. Метод найменших квадратів — метод наближеного обчислювання невідомих величин за результатами вимірювань, що містить випадкові похибки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. найменший — НАЙМЕ́НШИЙ, а, е. 1. Найвищ. ст. до мали́й. Дівчата поспішають вибрати Олечці найменші черевики (А. Хижняк); Він [управитель] про те тільки й дбає, як би найменшу плату дати (Панас Мирний); По-своєму вони [правопорушники] послідовні... Словник української мови у 20 томах
  4. найменший — до найме́нших подро́биць. 1. зі сл. зна́ти. Досконально, ґрунтовно. — Він .. знав кожен цех до найменших подробиць, наче свій дім (В. Кучер). 2. Дуже чітко, виразно, детально. Тиждень цілий перемучилася Маруся, .. не йшла до потоку. Фразеологічний словник української мови
  5. найменший — Найме́нший, -ша, -ше Правописний словник Голоскевича (1929 р.)