1. Словник синонімів української мови

наложниця

НАЛО́ЖНИЦЯ заст. (жінка, що перебуває на утриманні або під владою знатного чи взагалі заможного чоловіка, його коханка, звичайно у феодальному суспільстві), ПІДЛО́ЖНИЦЯ заст. рідше, НАПЕ́РСНИЦЯ заст.; УТРИ́МАНКА (жінка, що живе на утриманні коханця). Велить (князь) приводити до себе мужніх жон, і дівиць розтляє, і наложниць має у Вишгороді триста (П. Загребельний); Вона самому Мозар-Дихану в наперсниці за гріх батьків віддана (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наложниця — нало́жниця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. наложниця — див. повія Словник синонімів Вусика
  3. наложниця — -і, ж., заст. Коханка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наложниця — Копилиця, щудра, див. одалиска, підложниця, метроса Словник чужослів Павло Штепа
  5. наложниця — НАЛО́ЖНИЦЯ, і, ж., заст. Коханка. Став [Левицький] грати роль польського шляхтича, утримував наложницю, на яку витрачав великі гроші і для якої закупив село Збору (І. Франко); [Поліксена:] Ой лихо тяжке! Батеньку! Матусю! Наложницею стане ваша доня! (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  6. наложниця — НАЛО́ЖНИЦЯ, і, ж., заст. Коханка. Став [Левицький] грати роль польського шляхтича, утримував наложницю, на яку витрачав великі гроші і для якої закупив село Збору (Фр., XVI, 1955, 151). Словник української мови в 11 томах