наложити

НАНЕСТИ́ (покрити яку-небудь поверхню тонким шаром фарби, лаку, клею тощо), НАКЛА́СТИ, ПОКЛА́СТИ рідше, НАЛОЖИ́ТИ заст.; НАВЕСТИ́ (повторно, після якогось попереднього покриття). — Недок.: нано́сити, наклада́ти, кла́сти рідше наво́дити. Нанести два шари фарби на полотно; Малювали (учні) мовчки, прикусивши язики, старанно виводили лінії, накладали тони й півтони (Ю. Збанацький); На лице поклала (Любов Прохорівна) зайвий шар пухкої пудри, щоб блідість свою на неї звернути (І. Ле); Перед цим (писар) сам сторінок зо три олівцем списував, а потім змушував хлопця наводити чорнилом (І. Цюпа).

НАДІВА́ТИ (приладжувати, прикріплювати щось на чому-небудь; надягати головний убір, окуляри, маску тощо), НАДЯГА́ТИ, ОДЯГА́ТИ, НАКЛАДА́ТИ розм., НАПИНА́ТИ розм., НАСА́ДЖУВАТИ розм., НАЧІ́ПЛЮВАТИ розм., ЧІПЛЯ́ТИ розм.; НАТЯГА́ТИ (НАТЯ́ГУВАТИ) (із зусиллям); НАСУВА́ТИ (НАСО́ВУВАТИ) розм. (про головний убір — глибоко й щільно). — Док.: наді́ти, надягти́ (надягну́ти), одягти́ (одягну́ти), накла́сти, наложи́ти розм. нап'ясти́, насади́ти, начепи́ти, почепи́ти, натягти́ (натягну́ти), насу́нути. — Виймайте ж із стріх гвинтівки, надівайте патронташі і — гайда! (А. Головко); Любов входить і надіває абажур на лампу (Леся Українка); Коли корова, не надівай сідла (прислів'я); Роман Блаженко теж надягає на міну додаткові заряди (О. Гончар); Камо мовчки простягає руки, санітар одягає наручники йому (О. Левада); Він ще не встиг накласти окуляри, погано бачив (М. Коцюбинський); Трохи згодом нап'яли на його (Максима) мундир, муницію (амуніцію) — ранець, каску (Панас Мирний); Він витяг окуляри в залізній оправі і поважно насадив їх на носа (В. Собко); — Я розхвилювалася.. Переодяглась, начепила капелюха. Пішла (Ю. Яновський); Кайдашенко вже натягав поглибше на очі свою заячу шапку (М. Чабанівський); Микола міцно зуби стис, Кашкет насунув аж на брови (М. Рильський).

НАКЛА́СТИ (покласти щось куди-небудь у певній кількості, звичайно багато; кладучи, наповнити щось чим-небудь), НАЛОЖИ́ТИ заст.; НАКИ́ДАТИ (кидаючи; розм. — узагалі накладаючи); НАГАТИ́ТИ підсил. розм., НАГИЛИ́ТИ підсил. розм. (у великій кількості). — Недок.: наклада́ти, накида́ти. На другий день раненько встали, Огонь на дворі розвели І м'яса в казани наклали (І. Котляревський); — Колись у вас отам, на косі, лебедів дядьки возами набивали. Поїде й повен віз, як снігу, накладе (О. Гончар); Наложила й вона всього у клунок задля його у дорогу (І. Нечуй-Левицький); Як наложили вози, Лушня й каже: — Ну, тепер, дядьку Грицьку, хоч і могоричу ! (Панас Мирний); Бабуся накидала повну миску макаронів з сиром та маслом (Ю. Збанацький); — Пров'янт вам привіз, — весело сказав Свирид, спускаючи з плечей клунок. — Спасибі. То ти його чимало нагилив (Панас Мирний). — Пор. 1. наби́ти, 1. нагрома́дити.

ПОКРИВА́ТИ що (закривати чимсь зверху; утворювати якесь покриття), УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), КРИ́ТИ, ОКРИВА́ТИ рідше, ОПОВИВА́ТИ, ОБТЯГА́ТИ (ОБТЯ́ГУВАТИ), ОБШИВА́ТИ, ОББИВА́ТИ (якимсь матеріалом, закріплюючи його); УШИВА́ТИ (ВШИВА́ТИ) (перев. соломою, очеретом); ПРИКИДА́ТИ (кидаючи). — Док.: покри́ти, укри́ти (вкри́ти), окри́ти, опови́ти, нанести́, накла́сти, наложи́ти розм. обтягти́ (обтягну́ти), обши́ти, обби́ти, уши́ти (вши́ти), прики́дати. Збентежена (Крістабель) метушиться по хаті, далі починає покривати статую рядном (Леся Українка); Вона укривала його найтеплішими із своїх лахманів, одгортала волосся з чола, одганяла осінніх мух (М. Коцюбинський); Солом'яних стріх тепер не роблять. Дахи криють бляхою і шифером (з газети); Зараз окрили Шрама шапками, військовими корогвами, дали йому до рук полковницькі клейноди.., та й став панотець Шрам полковником (П. Куліш); Сідельники обтягали товстою усмою з веприни дерев'яні колодки (С. Скляренко); Господар дратвою обтягував на копиті нового чобота (Я. Качура); Четверо теслярів обшивали дошками дуба на зразок тих гостроносих дубів, що їх вживали на Старій Січі (С. Добровольський); Оббивали (козаки) залізом важкі дерев'яні довбні (О. Ільченко); Сам він розчиняв вапно, сам тесав бруси, в'язав вінець, палубив дах, ушивав шифером (М. Рудь); Прикидавши яму сіном, що стояло неподалеку в копиці, Кажан із двома торбинками подався на леваду (І. Цюпа).