1. Словник синонімів української мови

наниз

ВНИЗ (УНИ́З) (у напрямі до низу, до землі), ДОНИ́ЗУ, ДОДО́ЛУ, ДО́ЛУ, ДО́ЛІ, НАНИ́З, ВДОЛИ́НУ (УДОЛИ́НУ) діал., НАДОЛИ́НУ діал. Вона полізла по драбинці вниз (Ю. Яновський); Униз грізно падали водоспади (Я. Баш); Пілоти дивились донизу, туди, Де димом курилась дорога (М. Бажан); Домінік скочив миттю з коня додолу (І. Нечуй-Левицький); Благодатне літо гнуло долу обважніле плодами гілля яблунь і груш (О. Довженко); Маруся спустила очі долі (Грицько Григоренко); Олянка на яблуні була в цей час.. На Серьожчин крик.. стала похапливо злазити наниз (А. Головко); Хома дивиться мовчки, потому цідить до нього (Андрія) згори вдолину (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наниз — наниз – на низ Наниз, прислівник. У напрямку до нижньої частини чогось, донизу, униз; до гирла річки тощо. “За садком грунт спадав з пригорка наниз” (Іван Нечуй-Левицький); “Пароплав ішов наниз” (Григорій Епік). На низ, іменник з прийменником. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. наниз — нани́з прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. наниз — НАНИЗ – НА НИЗ Наниз, присл. У напрямку до нижньої частини чогось, униз; до гирла річки тощо. За садком ґрунт спадав з пригорка наниз (І.Нечуй-Левицький); Сонце крадькома наниз – тиць, як у скриню, та й сховалось. (С.Васильченко); Ми сходимо наниз (Ю. Літературне слововживання
  4. наниз — пр., униз, вділ, додолу, г. надолину <сов. на долину>; на нижчий поверх. Словник синонімів Караванського
  5. наниз — див. униз Словник синонімів Вусика
  6. наниз — присл. У напрямку до нижньої частини чого-небудь; униз; прот. наверх. || На нижній поверх. || У напрямку до гирла річки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. наниз — НАНИ́З, присл. У напрямку до нижньої частини чого-небудь; униз; протилежне наверх. Фургони виїхали на гору і з крутої гори покотились наниз (І. Нечуй-Левицький); – Бачите отой садок, що спускається наниз од церкви?... Словник української мови у 20 томах
  8. наниз — Нани́з, присл. = вниз Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. наниз — НАНИ́З, присл. У напрямку до нижньої частини чого-небудь; униз; протилежне наверх. Фургони виїхали на гору і з крутої гори покотились наниз (Н.-Лев., II, 1956, 31); Плуг спустився наниз, і Данило угледів жінку (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах
  10. наниз — Наниз нар. Внизъ. Пливе нани́з. Плыветъ внизъ по рѣкѣ. Словник української мови Грінченка