напруга
НАПРУ́ЖЕННЯ (затрата великих фізичних або душевних сил під час виконання, здійснення чого-небудь), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, ЗУСИ́ЛЛЯ, СИЛКУВА́ННЯ рідше, НАТУ́ГА підсил., ПОТУ́ГА підсил., НАДРИ́В підсил., НАДСА́ДА підсил. розм. Від напруження у Тамари зашуміло в голові, замиготіло в очах (А. Хижняк); Дні й ночі були сповнені великої напруги й нелюдських зусиль (В. Кучер); На крутому чолі набрякла жила, виявляючи велику напруженість (М. Коцюбинський); Яць працював з надлюдською натугою (І. Франко); Робота (на ГЕС) не дуже тяжка.. в основному це керування машинами. Так звані різноробочі (різнороби) теж працюють без надриву (О. Довженко); Кінь під Богданом хропів із надсади (О. Гончар).
НАПРУ́ЖЕННЯ (стан посиленої, інтенсивної діяльності кого-, чого-небудь), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, КИПІ́ННЯ підсил. поет., ГАРЯ́ЧКА підсил. розм. Великі поети, художники народжуються в часи найбільших історичних змагань і напруження сил народу (О. Корнійчук); В трудовому чабанському сезоні стрижіння — це робота найвищої напруги (О. Гончар); Щодня якась поквапна напруженість, спішність, невідкладність (І. Ле); У змаганні, у кипінні Шахтарів лунає крок (С. Крижанівський); Почалася справжня будівнича гарячка (І. Ле).
НАПРУ́ЖЕННЯ (стан внутрішньої зосередженості, мобілізованості перед можливою несподіванкою, небезпекою і т. ін.), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, НАСТОРО́ЖЕНІСТЬ, НАСТОРО́ГА, СТОРО́ЖКІСТЬ, НАШОРО́ШЕНІСТЬ розм. (стан настороженої уваги, занепокоєння, тривоги). Ольошка, видно, перебував постійно у напруженні, він різко смикнув плечем і скинув руку Івана Ілліча (Є. Гуцало); Мати в нервовій напрузі стала прислухатися, чи не під'їжджає шкільний автобус до брами (О. Гончар); — Про батька щось проситиме, — найшлася Маруся й розрядила тим напруженість узбеків (І. Ле); Всупереч звичаю не було в князя трапези разом з боярами й воєводами, в Києві панувала настороженість і принишклість, зготовлялося щось лихе (П. Загребельний); Юхим спохмурнів ..Насторога тривала, не полишала його (М. Рудь); П'ючи, Тоня аж залилася, аж за груди потекло, і вона, втративши оту сторожкість, щиро, дзвінко засміялась від холодного водяного лоскоту (О. Гончар); Він тільки ніяк не міг звикнути до тієї нашорошеності, з якою посувався вперед сержант (П. Загребельний).
Значення в інших словниках
- напруга — напру́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- напруга — Натуга; (концентрація сил) напруження; пор. ЗУСИЛЛЯ. Словник синонімів Караванського
- напруга — -и, ж. 1》 Дія і стан за знач. напружувати, напружити і напружуватися, напружитися. 2》 Те саме, що напруження 2). 3》 спец. Те саме, що напруження 4). 4》 спец. Фізичний стан електрики, одна з основних характеристик струму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напруга — НАПРУ́ГА, и, ж. 1. Дія і стан за знач. напру́жувати, напру́жити і напру́жуватися, напру́житися. Балабуха з великою напругою підвівся з стільця й пішов слідком за Олесею в садок (І. Словник української мови у 20 томах
- напруга — Внутрішня сила у твердому тілі, яка діє на одиницю поверхні поперечного перерізу; викликана, напр., зовнішніми силами або нагріванням. Універсальний словник-енциклопедія
- напруга — Напру́га, -ги, -зі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- напруга — НАПРУ́ГА, и, ж. 1. Дія і стан за знач. напру́жувати, напру́жити і напру́жуватися, напру́житися. Балабуха з великою напругою підвівся з стільця й пішов слідком за Олесею в садок (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- напруга — Напруга, -ги ж. Напряженіе. Словник української мови Грінченка