наставитися

ЗБИРА́ТИСЯ (мати намір робити щось), ГОТУВА́ТИСЯ, ГОТО́ВИТИСЯ рідше, ПРИГОТОВЛЯ́ТИСЯ, НАЦІ́ЛЮВАТИСЯ, НАЦІЛЯ́ТИСЯ, НАМІРЯ́ТИСЯ, ЗАМІРЯ́ТИСЯ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ, ПРИМІ́РЮВАТИСЯ, ЛА́ДИТИСЯ, НАЛАШТО́ВУВАТИСЯ, НАРЯДЖА́ТИСЯ, НАСТАВЛЯ́ТИСЯ розм., РИХТУВА́ТИСЯ розм., РИШТУВА́ТИСЯ розм., НАВА́ЖУВАТИСЯ рідко. — Док.: зібра́тися, приготува́тися, пригото́витися, наці́литися, намі́ритися, замі́ритися, примі́ритися, приміря́тися, нала́дитися, налаштува́тися, наряди́тися, наста́витися, нарихтува́тися, нава́житися. — Знаєте, кілька разів уже Голодний Степ збиралися зрошувати (І. Ле); Юра спокійно лягає, залазить під затишну ковдру і готується мирно заснути (Ю. Смолич); Загострила (тривога) увагу всіх на одному: хто націлявся забити Логвина (Г. Епік); Тато бере казанок і наміряється з ним піти до річечки (М. Стельмах); Разом замірялись (Васильок з Гервазієм) тікати в прерії та пампаси на вільне життя (Ю. Смолич); Кінь підпав на задні ноги.. Вуздечка роздирала йому губи, і він ладився стати дибки (З. Тулуб); Вона швидко.. готує насіння жита, бере лопату, рихтується сіяти (С. Чорнобривець). — Пор. 1. готува́тися, заду́мати, I. 1. планува́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наставитися — наста́витися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наставитися — див. наставлятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наставитися — НАСТА́ВИТИСЯ див. наставля́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. наставитися — наставитися приготуватися (ст): Настався на те, що робота буде тяжкою (Авторка); Янко Ліпка відложив сірник і видув губи. – Куцаєшся? – Я? Настався! Я ще не таких морових бачив. А Поцирований може мені хухнути! (Нижанківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. наставитися — НАСТА́ВИТИСЯ див. наставля́тися. Словник української мови в 11 томах
  6. наставитися — Наставлятися, -ля́юся, -єшся сов. в. наста́витися, -влюся, -вишся, гл. 1) Наставляться, наставиться. 2) Назначаться, назначиться (на службу). 3) Устремляться, устремиться къ чему-либо, намѣриваться; намѣриться, мѣтить куда-либо. Наставилася вовкові в зуби. Ном. № 10245. Словник української мови Грінченка