натякати

НАТЯКА́ТИ на кого-що, про кого-що і без додатка (говорити натяками, натяками наводити на що-небудь); ЗАКИДА́ТИ про кого-що, розм., ЦІ́ЛИТИ у кого-що, розм., ПОЦІЛЯ́ТИ у кого-що, розм. (маючи на увазі кого-, що-небудь, говорити про це непрямо, натяками). — Док.: натякну́ти, заки́нути. — За нашими даними й він би не проти, — каже директор, знову натякаючи на механіка. — Обоє ще молоді, міцну сім'ю створили б... (О. Гончар); Нишком та скоком-боком таки доступилися дехто з людців та закинули панії про всякі економічні справи (Дніпрова Чайка); Остапчук прекрасно розумів, куди цілить Данилевський. Який секретар райкому не хотів би, щоб строки в нього були справжні (С. Журахович); Барабаш уловив якийсь натяк, до Васюти: — Про кого це? — Васюта пом'явся трохи. Тоді Сашко сам: — Коли б чи не в мене поціля (А. Головко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натякати — натяка́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. натякати — Робити <�давати> натяки, говорити наздогад буряків, (кому) кидати камінці у чий город; дк. НАТЯКНУТИ, зст. наменути; п-к -АЮЧИИ, радий натякнути. Словник синонімів Караванського
  3. натякати — -аю, -аєш і рідко натякувати, -ую, -уєш, недок. Говорити натяками; натяками наводити на що-небудь. || на кого – що. Говорячи натяками, мати на увазі кого-, що-небудь. || перен. Згадувати, починати говорити про що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. натякати — НАТЯКА́ТИ, а́ю, а́єш і рідше НАТЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок. Говорити натяками; натяками наводити на що-небудь. Христя не знала, що казати матері, про що це вона натякає їй (Панас Мирний); Зачала [молодичка] примилюватися до Славка, натякаючи йому... Словник української мови у 20 томах
  5. натякати — Натяка́ти, -ка́ю, -ка́єш; натякну́ти, -кну́, -кне́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. натякати — НАТЯКА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко НАТЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок. Говорити натяками; натяками наводити на що-небудь. Христя не знала, що казати матері, про що це вона натякає їй (Мирний, III, 1954, 121); — Не знаю, що вже вона своїм казала... Словник української мови в 11 томах