1. Словник синонімів української мови

націлювати

НАВО́ДИТИ (надавати зброї, оптичному приладу і т. ін. певної спрямованості, повертаючи в бік когось, чогось), НАСТАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, СПРЯМО́ВУВАТИ, СКЕРО́ВУВАТИ, НАПРЯМЛЯ́ТИ рідше; НАЦІ́ЛЮВАТИ (НАЦІЛЯ́ТИ) (на якусь конкретну, точну ціль). — Док.: навести́, наста́вити, напра́вити, спрямува́ти, скерува́ти, напрями́ти, наці́лити. Літні дами наводили лорнети, здалека оглядаючи молодих гвардійців (П. Кочура); Двоє кремезних перм'яків помчали навздогін, наставивши на нього вила, як на ведмедя (З. Тулуб); Хотів був (хорунжий) стріляти, та скорчена рука не змогла направити постріл (О. Довженко); Німець спрямував ліхтар на старшину (О. Гончар); Стахурський скерував бінокль на річку (Ю. Смолич); (Марко (витягає револьвера й напрямляє в інженера):) Підходь сюди! (М. Ірчан); Радісно повискуючи, він кинувся на Тоську, затиснувши в руці кинжал, націлюючи йому в шию (Григорій Тютюнник). — Пор. 1. ці́литися.

СПРЯМО́ВУВАТИ (давати кому-небудь вказівки, поради щодо дотримання чогось у поведінці, навчанні, роботі, світогляді і т. ін.), СКЕРО́ВУВАТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, НАЦІ́ЛЮВАТИ, НАЦІЛЯ́ТИ, ОРІЄНТУВА́ТИ, НАПРЯМЛЯ́ТИ розм., НАВЕРТА́ТИ розм., НАВО́ДИТИ заст. — Док.: спрямува́ти, скерува́ти, напра́вити, наці́лити, зорієнтува́ти, напрями́ти, наверну́ти, навести́. Це живі людські душі! Юні ще та незаскорузлі, куди його спрямуєш, так воно й ростиме (О. Гончар); — Біжи до заводських.. і питай у них, як тобі далі жити... Вони тебе скоро направлять (В. Кучер); Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (Ірина Вільде); Не було у них учителів, що напрямляли б, як іти і куди іти (Панас Мирний); Не плачеш ти і не співаєш, Гадаєш, думаєш-гадаєш, Як його вчити, навести На путь святий святого сина (Т. Шевченко). — Пор. II. наставля́ти, 1. схиля́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. націлювати — наці́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. націлювати — НАЦІЛИТИ, (кріс) нарихтовувати, наводити, наставляти, спрямовувати; (на що) скеровувати до, напрямляти; (на пост) моститися, націлюватися, пнутися. Словник синонімів Караванського
  3. націлювати — I навертати, нагострополювати, напучати, направляти, напрямляти, нарихтовувати, наснажувати, націляти, підказувати, скеровувати, спрямовувати II див. радити; спрямовувати Словник синонімів Вусика
  4. націлювати — -юю, -юєш і націляти, -яю, -яєш, недок., націлити, -лю, -лиш, док. 1》 перех. і неперех. Цілячись, спрямовувати що-небудь на когось, щось, на якусь ціль. 2》 перех., на що, перен. Спрямовувати, скеровувати до чого-небудь. 3》 неперех., перен., розм., рідко. Мати намір, збиратися обійняти якусь посаду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. націлювати — НАЦІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш і НАЦІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАЦІ́ЛИТИ, лю, лиш, док. 1. у (на) кого – що, і без дод. Цілячись, направляти що-небудь на когось, щось, на якусь ціль. Михайло, помагаючи дідові, радив рушницю придбати добру .. Словник української мови у 20 томах
  6. націлювати — НАЦІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш і НАЦІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАЦІ́ЛИТИ, лю, лиш, док. 1. перех. і неперех. Цілячись, направляти що-небудь на когось, щось, на якусь ціль. Михайло, помагаючи дідові, радив рушницю придбати добру.. Словник української мови в 11 томах