націлювати

Значення в інших словниках

1. націлювати — наці́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. націлювати — НАЦІЛИТИ, (кріс) нарихтовувати, наводити, наставляти, спрямовувати; (на що) скеровувати до, напрямляти; (на пост) моститися, націлюватися, пнутися. Словник синонімів Караванського
3. націлювати — -юю, -юєш і націляти, -яю, -яєш, недок., націлити, -лю, -лиш, док. 1》 перех. і неперех. Цілячись, спрямовувати що-небудь на когось, щось, на якусь ціль. 2》 перех., на що, перен. Спрямовувати, скеровувати до чого-небудь. 3》 неперех., перен., розм., рідко. Мати намір, збиратися обійняти якусь посаду. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. націлювати — НАЦІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш і НАЦІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАЦІ́ЛИТИ, лю, лиш, док. 1. у (на) кого – що, і без дод. Цілячись, направляти що-небудь на когось, щось, на якусь ціль. Михайло, помагаючи дідові, радив рушницю придбати добру .. Словник української мови у 20 томах
5. націлювати — НАВО́ДИТИ (надавати зброї, оптичному приладу і т. ін. певної спрямованості, повертаючи в бік когось, чогось), НАСТАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, СПРЯМО́ВУВАТИ, СКЕРО́ВУВАТИ, НАПРЯМЛЯ́ТИ рідше; НАЦІ́ЛЮВАТИ (НАЦІЛЯ́ТИ) (на якусь конкретну, точну ціль). — Док. Словник синонімів української мови
6. націлювати — НАЦІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш і НАЦІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАЦІ́ЛИТИ, лю, лиш, док. 1. перех. і неперех. Цілячись, направляти що-небудь на когось, щось, на якусь ціль. Михайло, помагаючи дідові, радив рушницю придбати добру.. Словник української мови в 11 томах