начистоту

ВІДВЕ́РТО (не хитруючи, не лицемірячи), ВІДКРИ́ТО, ЩИ́РО, ПРЯ́МО, ЧЕ́СНО, ЩИРОСЕ́РДНО, ВОЧЕВИ́ДЬ, НАВПРОСТЕ́ЦЬ (НАПРОСТЕ́ЦЬ), НАВПРЯМКИ́ (НАПРЯМКИ́), НАПРЯМЕ́ЦЬ розм., НА́ЧИСТО розм., НАЧИСТОТУ́ розм., НАВПРОШКИ́ розм., В ЛОБ розм. — Коли вже почали, то давайте й далі говорити відверто (Є. Гуцало); Правило в нас таке: виходь ось тут на лінійці і перед лицем товариства відкрито говори (О. Гончар); — Ти знаєш, Оксано, що я тебе любив щиро і тепер ще люблю (Г. Квітка-Основ'яненко); Треба їм викласти все прямо, не кривлячи душею (В. Собко); Він чесно йшов дорогою життя (І. Гончаренко); Щиросердно розповіла йому все про себе (О. Гончар); Юрба порушила мовчання й вочевидь підтримала Левка Тритуза (Г. Епік); Дорош.. вирішив повести із Сергієм розмову.. навпростець (Григорій Тютюнник); (Приблуда:) Скажу вам напрямки, що ви мені дуже вподобались (М. Кропивницький); Не дати говорити зараз — тільки народ збаламутити: такого самі вигадають, що гірш за всяку правду. Отож і вирішив Цигуля йти напрямець. — Кажи, Гордію. Що вже не є, гарні чи недобрі вісті — розповідай (А. Головко); (Зінченко:) Ну, розказуй все начистоту (О. Корнійчук); Те, що він викладає думки трохи по-газетному, "в лоб", не заперечує їх безсумнівної щирості (І. Муратов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. начистоту — начистоту́ прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. начистоту — [начиестоуту] присл. Орфоепічний словник української мови
  3. начистоту — присл., розм. Те саме, що начисто 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. начистоту — НАЧИСТОТУ́, присл., розм. Щиро, відверто, не криючись ні з чим. Григорій Іванович начистоту виклав Сашкові і зміст завдання, і його мету (Ю. Смолич); – Я люблю чесно, начистоту, а він крутить, як циган сонцем, якийсь комерсант, все щось комбінує (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
  5. начистоту — НАЧИСТОТУ́, присл., розм. Те саме, що на́чисто 3. [Зінченко:] Ну, розказуй все начистоту (Корн., II, 1955, 181); — Я люблю чесно, начистоту, а він крутить, як циган сонцем, якийсь комерсант, все щось комбінує (Хижняк, Невгамовна, 1961, 306). Словник української мови в 11 томах