1. Словник синонімів української мови

небеса

НЕ́БО (видимий над поверхнею землі повітряний простір у формі купола), НЕБЕСА́ мн., поет., НЕБОЗВІ́Д, НЕБОКРА́Й поет., НЕБОСХИ́Л поет., НЕБОВИ́Д поет.; ТВЕРДІ́НЬ книжн., уроч., ТВЕРДЬ книжн., уроч. (перев. з означенням небесна). Де не взялась на небі чорна хмара, І блискавка, і дощ (Л. Глібов); Літа орел, літа сизий Попід небесами (Т. Шевченко); Настала ніч. Місяця ще не було.., й зірок не знати було на темному небозводі (Ю. Опільський); Сонце пливло по небокраю (А. Хижняк); Високо над лісом, на небосхилі між зорями, виринув місяць уповні (О. Кобилянська); Загуркотіла твердінь, блискавками мигоче рясними (М. Зеров); Вогонь злетів В небесну твердь, що кам'яніла над землею (Л. Первомайський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небеса — небеса́ множинний іменник те ж, що й не́бо Орфографічний словник української мови
  2. небеса — див. небо Словник синонімів Вусика
  3. небеса — [неибеиса] неибес Орфоепічний словник української мови
  4. небеса — небес, мн., поет. Те саме, що небо. Підносити до небес — надмірно хвалити, розхвалювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. Небеса — Символічний покрив ложі. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  6. небеса — НЕБЕСА́, небе́с, мн., поет. Те саме, що не́бо. Сіяють злотом небеса, Витьохкують пташки... (П. Грабовський); [Кобзар (співає):] Літа орел, літа сизий Попід небесами (Т. Шевченко); Минулася буря – і сонце засяло, Веселка всміхнулась в ясних небесах (М. Словник української мови у 20 томах
  7. небеса — НЕБЕСА́, небе́с, мн., поет. Те саме, що не́бо. Сіяють злотом небеса, Витьохкують пташки… (Граб., І, 1959, 327); [Кобзар (співає):] Літа орел, літа сизий Попід небесами (Шевч. Словник української мови в 11 томах