недовідомий

НЕЗРОЗУМІ́ЛИЙ (якого не можна зрозуміти, збагнути); МАЛОЗРОЗУМІ́ЛИЙ (який важко зрозуміти); НЕЯ́СНИ́Й, НЕПЕ́ВНИЙ, ТУМА́ННИЙ підсил., ТЕ́МНИЙ підсил. (про зміст, причини і т. ін. чого-небудь — у якому важко розібратися); НЕЗ'ЯСО́ВНИЙ, НЕПОЯСНЕ́ННИЙ, НЕПОЯСНИ́МИЙ рідше, НЕДОВІДО́МИЙ розм. (який важко зрозуміти й пояснити в більш або менш задовільний спосіб); НЕЗБАГНЕ́ННИЙ, НЕДОСТУ́ПНИЙ перев. для кого, НЕДОСЯ́ЖНИЙ перев. для кого, ХИМЕ́РНИЙ, ІРРАЦІОНА́ЛЬНИЙ книжн., НЕСПОВІДИ́МИЙ заст. (через свою загадковість, таємничість); ТАРАБА́РСЬКИЙ розм. (про незрозумілу мову); НЕДОХІ́ДЛИВИЙ (про пояснення, мову викладу тощо — який важко сприйняти); НЕЗ'ЯСО́ВАНИЙ, НЕВИ́ЯСНЕНИЙ рідше, НЕРОЗГА́ДАНИЙ (який лишається неясним, незрозумілим). Для Параскіци настав чудний і разом з тим важкий час. Усе одмінилося для неї, все стало загадковим, незрозумілим (М. Коцюбинський); І тоді їй син розкривається більше, ніж будь-коли, в якихось тайнощах своїх, в чомусь малозрозумілому матері (О. Гончар); З неясних причин Зупинився поїзд до семи годин (П. Усенко); В останній час на кордоні робилось щось непевне (П. Загребельний); Спадає на думку Тоні трохи таємнича, туманна історія взаємин голови робіткому Лукії та капітана Дорошенка (О. Гончар); Темна справа; Йому здавалося, що він чує голоси за червоними дверима, вгадує людські постаті. Це було дивне, зовсім незрозуміле й нез'ясовне почуття (П. Загребельний); Й на новому місці з'явилися протоколи про розтрощені вітрини та непоясненне дитяче бродяжництво (О. Гончар); Орест не відповідав. Йому затяло дух, і він щосили боровся з цим непояснимим для нього жахним чуттям (О. Досвітній); І знову зринало в душі відчуття образи й незбагненного болю (Ю. Бедзик); — Світе широкий! Який ти для мене, молодої, недоступний, яким муром обведений!.. (О. Кобилянська); В її очах було щось глибоке, таємне і недосяжне (Є. Кравченко); Що, любі дітки, чи годиться Химерна загадка моя (Л. Глібов); — Я відчував себе персонажем якогось нісенітного роману, в якому діють лише люди з ірраціональною психікою (Ю. Шовкопляс); (Чернець:) Несповідима стежка провидіння... (О. Левада); Вона дивилась на Огея своїми ясними, дитячими очима, що ховали нез'ясовану кмітливість і волю (О. Досвітній); Досі я згадую про сього хлопчину як про невияснений для мене психологічний феномен (І. Франко). — Пор. 1. ди́вний, 3. невира́зний, 2. таємни́чий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недовідомий — недовідо́мий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. недовідомий — -а, -е, розм. Якого важко пояснити, зрозуміти; незрозумілий, підсвідомий. || рідко. Невідомий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недовідомий — Підсвідомий, несвідомий, незбагнений Словник чужослів Павло Штепа
  4. недовідомий — А, -е, розм. Який важко пояснити, зрозуміти; незрозумілий, підсвідомий. Межею ж, креслячи невтомною рукою якісь недовідомі письмена, прошкує осінь. (ЗД:88). Словник поетичної мови Василя Стуса
  5. недовідомий — НЕДОВІДО́МИЙ, а, е, розм. Який важко пояснити, зрозуміти; незрозумілий, підсвідомий. [Маруся:] А все ж якийсь невідомий смуток На серці ще зістався (В. Словник української мови у 20 томах
  6. недовідомий — Недовідо́мий, -ма, -ме Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. недовідомий — НЕДОВІДО́МИЙ, а, е, розм. Який важко пояснити, зрозуміти; незрозумілий, підсвідомий. [Маруся:] А все ж якийсь невідомий смуток На серці ще зістався (Сам. Словник української мови в 11 томах
  8. недовідомий — Недовідо́мий, -а, -е Невѣдомый; неисповѣдимый. Щось побачив страшне, недовідоме. Борз. у. Тополі, ростучи уряд, про його дещо шепотять недовідомими річами. Греб. 340. Славили в гаях і на житах недовідомого їм ласкавого і щедрого Бом. К. (О. 1861. II. 228). Недовідома глибиня морська. К. ЦН. 242. Словник української мови Грінченка