1. Словник української мови в 11 томах

недовідомий

НЕДОВІДО́МИЙ, а, е, розм. Який важко пояснити, зрозуміти; незрозумілий, підсвідомий.

[Маруся:] А все ж якийсь невідомий смуток На серці ще зістався (Сам., II, 1958, 21);

Дрімав Донець в легкім тумані, А я блукав над ним вночі В недовідомому жаданні, Немов чудес яких ждучи (Черн., Поезії, 1959, 201);

// рідко. Невідомий.

Може, недовідомий ворог, упереджений його [жандарма] криком, чатує вже на нього (Фр., II, 1950, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недовідомий — недовідо́мий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. недовідомий — -а, -е, розм. Якого важко пояснити, зрозуміти; незрозумілий, підсвідомий. || рідко. Невідомий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недовідомий — Підсвідомий, несвідомий, незбагнений Словник чужослів Павло Штепа
  4. недовідомий — А, -е, розм. Який важко пояснити, зрозуміти; незрозумілий, підсвідомий. Межею ж, креслячи невтомною рукою якісь недовідомі письмена, прошкує осінь. (ЗД:88). Словник поетичної мови Василя Стуса
  5. недовідомий — НЕДОВІДО́МИЙ, а, е, розм. Який важко пояснити, зрозуміти; незрозумілий, підсвідомий. [Маруся:] А все ж якийсь невідомий смуток На серці ще зістався (В. Словник української мови у 20 томах
  6. недовідомий — НЕЗРОЗУМІ́ЛИЙ (якого не можна зрозуміти, збагнути); МАЛОЗРОЗУМІ́ЛИЙ (який важко зрозуміти); НЕЯ́СНИ́Й, НЕПЕ́ВНИЙ, ТУМА́ННИЙ підсил., ТЕ́МНИЙ підсил. (про зміст, причини і т. ін. Словник синонімів української мови
  7. недовідомий — Недовідо́мий, -ма, -ме Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. недовідомий — Недовідо́мий, -а, -е Невѣдомый; неисповѣдимый. Щось побачив страшне, недовідоме. Борз. у. Тополі, ростучи уряд, про його дещо шепотять недовідомими річами. Греб. 340. Славили в гаях і на житах недовідомого їм ласкавого і щедрого Бом. К. (О. 1861. II. 228). Недовідома глибиня морська. К. ЦН. 242. Словник української мови Грінченка