недовідомий
недовідо́мий
-а, -е, розм.
Якого важко пояснити, зрозуміти; незрозумілий, підсвідомий.
|| рідко. Невідомий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недовідомий — недовідо́мий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- недовідомий — Підсвідомий, несвідомий, незбагнений Словник чужослів Павло Штепа
- недовідомий — А, -е, розм. Який важко пояснити, зрозуміти; незрозумілий, підсвідомий. Межею ж, креслячи невтомною рукою якісь недовідомі письмена, прошкує осінь. (ЗД:88). Словник поетичної мови Василя Стуса
- недовідомий — НЕДОВІДО́МИЙ, а, е, розм. Який важко пояснити, зрозуміти; незрозумілий, підсвідомий. [Маруся:] А все ж якийсь невідомий смуток На серці ще зістався (В. Словник української мови у 20 томах
- недовідомий — НЕЗРОЗУМІ́ЛИЙ (якого не можна зрозуміти, збагнути); МАЛОЗРОЗУМІ́ЛИЙ (який важко зрозуміти); НЕЯ́СНИ́Й, НЕПЕ́ВНИЙ, ТУМА́ННИЙ підсил., ТЕ́МНИЙ підсил. (про зміст, причини і т. ін. Словник синонімів української мови
- недовідомий — Недовідо́мий, -ма, -ме Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- недовідомий — НЕДОВІДО́МИЙ, а, е, розм. Який важко пояснити, зрозуміти; незрозумілий, підсвідомий. [Маруся:] А все ж якийсь невідомий смуток На серці ще зістався (Сам. Словник української мови в 11 томах
- недовідомий — Недовідо́мий, -а, -е Невѣдомый; неисповѣдимый. Щось побачив страшне, недовідоме. Борз. у. Тополі, ростучи уряд, про його дещо шепотять недовідомими річами. Греб. 340. Славили в гаях і на житах недовідомого їм ласкавого і щедрого Бом. К. (О. 1861. II. 228). Недовідома глибиня морська. К. ЦН. 242. Словник української мови Грінченка