1. Словник синонімів української мови

непримиренний

НЕПРИМИРЕ́ННИЙ (про людей, суспільні угруповання і т. ін. та відносини між ними, а також із сл. суперечності і под. — яких не можна примирити), НЕПРИМИРИ́МИЙ рідше; АНТАГОНІСТИ́ЧНИЙ (перев. у соціально-політичному плані); БЕЗКОМПРОМІ́СНИЙ (про взаємовідносини, дії — які виключають можливість примирення, проходять без компромісів); ВОРО́ЖИЙ (який перебуває в стані ворожнечі). Не було згоди між керівниками. Одні.. стояли за те, щоб вести боротьбу відкритим, непримиренним способом, ..а інші.. обстоювали політику хитрощів і маскування (Ірина Вільде); Іван з великим інтересом слухав цього чудного чоловіка, зліпленого з непримиримих суперечностей (П. Колесник); Антагоністичні класи; Антагоністичні позиції; Антагоністичні суперечності; Вести безкомпромісну боротьбу; Всі вони були родичі, ..хоч це не заважало їм ділитися на два ворожі табори (М. Коцюбинський).

ПРИНЦИПО́ВИЙ (який керується певними принципами у своїх думках і діях; який виключає будь-які відхилення), ПРИНЦИПІА́ЛЬНИЙ рідко, НЕПОХИ́ТНИЙ, БЕЗКОМПРОМІ́СНИЙ, НЕПРИМИРЕ́ННИЙ підсил., НЕПРИМИРИ́МИЙ підсил. рідко. Він ніколи ні з ким не сперечався, але був завжди принциповий (І. Ле); Сувора, глибоко принципова і водночас доброзичлива й товариська критика П. Тичини справила велике враження на І. Микитенка (з газети); (Аркадій:) Ви, золотко, не крутіть, — будьте хоч раз принципіальні. Де ваша громадянська мужність? (О. Корнійчук); Він не був непохитний, міцний, як той дуб (О. Довженко); Вільний художник, правдивий і безкомпромісний, він не щадив у розмовах салашистів (О. Гончар); Думки.. про рани рідної землі засмутили зір, відточуючи, ніби лезо шаблі, непримиренну зненависть в душі Максима (Н. Рибак).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непримиренний — непримире́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. непримиренний — Безкомпромісний, г. безкомпромісовий; (погляд) відверто ворожий. Словник синонімів Караванського
  3. непримиренний — див. непохитний; нищівний Словник синонімів Вусика
  4. непримиренний — [неиприемиерен:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  5. непримиренний — -а, -е. 1》 Який не допускає чого-небудь, не примирюється, не погоджується з ним. || Власт. такій людині. || З яким не можна примиритися. 2》 Якого (яких) не можна примирити. Непримиренні суперечності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. непримиренний — НЕПРИМИРЕ́ННИЙ, а, е. 1. до кого, чого. Якого не можна змусити змінити негативне ставлення до кого-, чого-небудь на позитивне, який затято не визнає чогось, не погоджується з ним (про людей, суспільні угруповання і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  7. непримиренний — Непримире́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. непримиренний — НЕПРИМИРЕ́ННИЙ, а, е. 1. Який не допускає чого-небудь, не примирюється, не погоджується з ним. Шевченко був непримиренним борцем проти українського буржуазного націоналізму (Рильський, III, 1956, 22); Завжди такий непримиренний до брехні й крутійства... Словник української мови в 11 томах