нерозлучний

НЕРОЗЛУ́ЧНИЙ (який завжди буває разом, ніколи не розлучається з ким-небудь), НЕРОЗЛИ́ЙВОДА у знач. присудка, підсил. розм. (про тих, що ніколи не розлучаються). До того вони нерозлучні, ці двоє дівчат, просто нерозлийвода!.. (О. Копиленко).

ПОСТІ́ЙНИЙ (який не змінюється, зберігає свій склад, розмір, форму, силу, вияв тощо), СТА́ЛИЙ, НЕЗМІ́ННИЙ, ТРИВКИ́Й, СТАБІ́ЛЬНИЙ книжн., КОНСТА́НТНИЙ книжн.; ТВЕРДИ́Й, НЕПОХИ́ТНИЙ, НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗЛА́МНИЙ (НЕЗЛО́МНИЙ) (який твердо встановився); ЗВИЧА́ЙНИЙ, ЗВИ́ЧНИЙ (завжди той самий); НАСКРІЗНИЙ (який зберігається від початку до кінця чогось); НЕВІДЛУ́ЧНИЙ, НЕРОЗЛУ́ЧНИЙ (який завжди буває при комусь, чомусь). Під час вечері Мишуня налаштовував радіоприймача, який живився постійним струмом від батареї (Ю. Яновський); Досвідчене око могло помітити одразу, що ця громіздка, неохайна колона, розтягнувшись на кілометр чи й більше, не являє собою сталу бойову одиницю (О. Гончар); Слід пам'ятати, що все ж в людській натурі є якийсь такий "незмінний фонд", що як він щезне, то зникне й саме розуміння про людину, як про певний біологічний тип (Леся Українка); Сів на коня, в якого, мов граніт, Була тривка і дужа міць копит (переклад М. Бажана); Стабільні ціни; Штучне перетворення динамічного в житті на константне в мистецтві виявляється в тому, що художній образ відтворює типові для задуму митця предмети і явища дійсності (з журналу); (Дудар:) Держава потребує хліба .. Ви мусите його продати не спекулянтові, а державі за тверду ціну (І. Микитенко); Так по частинах народжувалася перша наукова карта Аральського моря, яка і в середині двадцятого сторіччя є кращим і єдиним непохитним посібником для навігаторів і для географічного вивчення Аральського моря (З. Тулуб); Життя попівське так ув'язнене в одвічні рами, так опреділене на багато літ уперед. Прикріплене до непорушної доктрини, робить і саму касту непорушною (Г. Хоткевич); (Прісцілла:) Не може зламати людська воля те, що Бог створив незламним (Леся Українка); Вона вгляділа незвичайні рум'янці на їх щоках і прикмітила, що в їх мова мовиться не якась звичайна, щоденна, а ходиться їм про щось інше (І. Нечуй-Левицький); В аудиторії почало розвиднятися, потроху світлішати, обличчя проступили зі звичними своїми рисами та рум'янцями (Є. Гуцало); Тему ..співдружності митців Рильський зробив наскрізною в своїй творчості (Ю. Мартич); Та ось сокира готова.. Готова невідлучна товаришка селянина (І. Франко); Вона (сопілка) — нерозлучна супутниця вівчарів і пастушків (збірник "Бойківщина").

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нерозлучний — нерозлу́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нерозлучний — (який міцно, щиро дружить, завжди разом з ким-небудь; у знач. прис.) водою не [можна] розлити (не розіллєш) кого; бути (стати) нерозлийводою; дихнути один без одного не можуть; як (мов і т. ін.) риба з водою з ким, чим. Словник фразеологічних синонімів
  3. нерозлучний — -а, -е. Який завжди буває разом, ніколи не розлучається з ким-небудь. || Який завжди буває при кому-, чому-небудь (про неживі предмети). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нерозлучний — НЕРОЗЛУ́ЧНИЙ, а, е. Який завжди буває разом, ніколи не розлучається з ким-небудь. Обидва розмовники були колись нерозлучними друзями (Леся Українка); Трьох дівчат вважали в університеті за нерозлучних подруг (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. нерозлучний — НЕРОЗЛУ́ЧНИЙ, а, е. Який завжди буває разом, ніколи не розлучається з ким-небудь. Обидва розмовники були колись нерозлучними друзями (Л. Укр., III, 1952, 742); Трьох дівчат вважали в університеті за нерозлучних подруг (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах