1. Словник синонімів української мови

нерідний

НЕРІ́ДНИЙ (про членів сім'ї та взагалі родичів — який не перебуває в кровній спорідненості з ким-небудь); НАЗВА́НИЙ, НАРЕЧЕ́НИЙ (якого стали вважати родичем кому-небудь); ПРИ́БРАНИЙ діал. (про названого батька або матір); ПРИЙО́МНИЙ (якого прийняли в чужу родину). Із жалю до синочка вирішила була торік батька йому добути, хоч нерідного..: "Оце буде тобі тато, Порфире. Заступатиметься за тебе" (О. Гончар); — Семене Ларивоновичу, — сказав Мишуня твердо й саме так, як чекав од нього названий батько, — я зрозумів, нащо ви показали мені листа (Ю. Яновський); Невеличка хата сторожа побудована заходом В. Г. Шевченка, нареченого брата поета (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нерідний — (який не перебуває в кровній спорідненості, але вважається рідним) названий, наречений, прийомний, діал. прибраний. Словник синонімів Полюги
  2. нерідний — нері́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. нерідний — -а, -е. 1》 Який не перебуває у кровній спорідненості з ким-небудь. 2》 Не свій; запозичений, чужий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нерідний — НЕРІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який не перебуває у кровній спорідненості з ким-небудь. Згадав сирота Степан в неволі Свою далеку Україну, Нерідного батька старого І коника вороного І нерідную сестру Ярину (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. нерідний — НЕРІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який не перебуває у кровній спорідненості з ким-небудь. Згадав сирота Степан в неволі Свою далеку Україну, Нерідного батька старого І коника вороного І нерідную сестру Ярину (Шевч. Словник української мови в 11 томах