нерідний
НЕРІ́ДНИЙ, а, е.
1. Який не перебуває у кровній спорідненості з ким-небудь.
Згадав сирота Степан в неволі Свою далеку Україну, Нерідного батька старого І коника вороного І нерідную сестру Ярину (Шевч., II, 1963, 340);
Маму й нерідного діда нашого розстріляно в яру коло провалля (Ю. Янов., І, 1958, 308).
2. Не свій; запозичений, чужий.
— Якщо довго говорити нерідною мовою, то й думати починаєш цією мовою (Донч., VI, 1957, 630).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нерідний — (який не перебуває в кровній спорідненості, але вважається рідним) названий, наречений, прийомний, діал. прибраний. Словник синонімів Полюги
- нерідний — нері́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- нерідний — -а, -е. 1》 Який не перебуває у кровній спорідненості з ким-небудь. 2》 Не свій; запозичений, чужий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нерідний — НЕРІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який не перебуває у кровній спорідненості з ким-небудь. Згадав сирота Степан в неволі Свою далеку Україну, Нерідного батька старого І коника вороного І нерідную сестру Ярину (Т. Словник української мови у 20 томах
- нерідний — НЕРІ́ДНИЙ (про членів сім'ї та взагалі родичів — який не перебуває в кровній спорідненості з ким-небудь); НАЗВА́НИЙ, НАРЕЧЕ́НИЙ (якого стали вважати родичем кому-небудь); ПРИ́БРАНИЙ діал. Словник синонімів української мови