нівроку

НЕПОГА́НИЙ (досить добрий, хороший, гарний), НІВРО́КУ у знач. присудка, розм., НІЧО́ГО у знач. присудка, розм., НІЧОГЕ́НЬКИЙ розм., НЕЗГІ́РШИЙ розм.; НЕЗЛИ́Й розм. (не про людину або тварину); ПРИСТО́ЙНИЙ, ПОРЯ́ДНИЙ розм., ПІДХОДЯ́ЩИЙ розм. (який задовольняє певні вимоги, відповідає яким-небудь умовам). — Не забувайте, що я удовиця, та ще й непогана, — весело защебетала Христина Степанівна (І. Нечуй-Левицький); Нівроку зять, не зять, а дуб (І. Гончаренко); Нічого в цьому році озимина, а ярі стоять зеленою рікою (М. Стельмах); Хай він запам'ятає її якщо й не красунею, то таки ж нічогенькою! (О. Гончар); І дівка була незгірша, хоч і не нашого роду (Ганна Барвінок); Тесть.. мав пристойну хатину, двадцять соток орного поля (І. Муратов); Вона (одежа) мала цілком порядний вигляд, тільки на ліктях трохи протерлась (М. Коцюбинський); — Бачу, що начальника я вам дав підходящого (Ю. Шовкопляс). — Пор. 2. до́брий, задові́льний.

НЕПОГА́НО (досить добре), НІВРО́КУ розм., НІЧО́ГО розм., НІЧОГЕ́НЬКО розм., НЕАБИ́ЯК розм., НЕЗГІ́РШЕ (НЕЗГІ́РШ) розм.; ПРИСТО́ЙНО, ПІДХОДЯ́ЩЕ розм. (у відповідності до певних вимог, умов). — Ви, Ягідко, добре орудуєте веслом? — Непогано (О. Гончар); Він (син) так нахиляється до мене.. і потішає, що йому добре живеться на світі. Просто сказати — таки нічого (М. Коцюбинський); — Нічогенько ярмаркується? — Часом з квасом, порою з водою, але якась копійчина перепадає (М. Стельмах); Син її вміє не тільки мугикати, а й співати неабияк (М. Стельмах); (Джонатан:) Хотів би він.. трохи підучитись, та грошей брак. А шкода, бо малює таки незгірше (Леся Українка); Як на чужоземця, українською мовою Петушек говорив цілком пристойно, лише своєрідно інтонував речення (Ю. Шовкопляс); Ні, підходяще він почав главу свого роману (П. Дорошко). — Пор. 1. до́бре.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нівроку — (досить гарний, добрий) розм. нічого, непогано, пристойно// непоганий, незгірший, незлий, (при задоволенні певних вимог) пристойний, порядний. Словник синонімів Полюги
  2. нівроку — нівро́ку прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  3. нівроку — розм. 1. присл. Нічого собі; непогано; так, як треба; також у значенні вст. сл. – як побажання не наврочити кому-небудь своїми словами. То був уже старий, кремезний ще нівроку... (Панас Мирний); – Ну та й гарна ж, нівроку, удовина дочка!.. (І. Літературне слововживання
  4. нівроку — пр., нічого собі, непогано, так, як треба; П-К нічогенький, непоганий, такий, як треба; ВСТ. слава Богу, не взяв його <�її, їх> кат. Словник синонімів Караванського
  5. нівроку — див. багато; вродливий; рясний Словник синонімів Вусика
  6. нівроку — присл., розм. 1》 Нічого собі, непогано, так як треба. || Більше ніж треба. || у знач. прикм. Непоганий, такий як треба. 2》 у знач. вставн. сл. Уживається для вираження побажання не принести горя, не наврочити кому-небудь своїми словами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. нівроку — НІВРО́КУ, присл., розм. 1. Непогано, нічогенько, досить добре. Прийшов старий Кулик .. То був уже старий дід, кремезний ще нівроку. (Панас Мирний); Вже чверть століття пружні вітри степові цілують її вуста, обпалюють щоки. Словник української мови у 20 томах
  8. нівроку — Нівроку, наївся оброку. Насмішка з тих, що говорять “нівроку”. Нівроку, як пшенична пасха. Про щось, дуже розкішне. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. нівроку — Нівро́ку, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. нівроку — НІВРО́КУ, присл., розм. 1. Нічого собі, непогано, так як треба. Прийшов старий Кулик.. То був уже старий дід, кремезний ще нівроку… (Мирний, І, 1949, 257); Вже чверть століття пружні вітри степові цілують її вуста, обпалюють щоки. Словник української мови в 11 томах
  11. нівроку — Нівро́ку нар. Не сглазить бы. Бач як поправивсь, нівроку йому. Словник української мови Грінченка