обвиватися

ВИ́ТИСЯ (про рослини — обмотуватися, обкручуватися навколо чого-небудь, по чомусь), ПЛЕСТИ́СЯ, ПОВИВА́ТИСЯ, ОБВИВА́ТИСЯ, ОБПЛІТА́ТИСЯ, ПОВЗТИ́ рідше; ОБВИВА́ТИ що, ПОВИВА́ТИ що (собою). — Док.: поплести́ся, пови́тися, обви́тися, обплести́ся, обви́ти, пови́ти. Високими стеблинами рожа червона стоїть, а синенькі паничі кручені круг неї в'ються (Б. Грінченко); В лузі на калину Плететься ожина (пісня); Плющ повивсь по тім балконі, Де вродливиця була (Леся Українка); Повзуть гліцинії, не знаючи утоми, Все вище й вище (М. Рильський); Буйний хміль доверху обвивав Не стару, та вже зів'ялу грушу (П. Воронько); Окрасою мазанки були тільки кручені паничі, які повивали передню стінку (Ю. Смолич).

ГОДИ́ТИ кому (задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане), ДОГОДЖА́ТИ кому, ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯ кому і без додатка, діал., ПРИПОДОБЛЯ́ТИСЯ кому і без додатка, діал.; ПОТРАФЛЯ́ТИ кому, на кого, розм., ПОТРАПЛЯ́ТИ кому, розм. (задовольняти чиїсь смаки, вимоги); ПРИСЛУГО́ВУВАТИ кому, ПРИСЛУ́ЖУВАТИ кому, ПРИСЛУ́ГУВАТИ кому, ПРИСЛУ́ЖУВАТИСЯ кому і без додатка, УПАДА́ТИ біля (коло) кого, ОБВИВА́ТИСЯ біля (коло, навколо) кого, рідше, УВИВА́ТИСЯ (ВВИВА́ТИСЯ) біля (коло, навколо) кого, розм., ТУПЦЮВА́ТИ біля (коло) кого, розм., ТУ́ПЦЯТИ біля (коло) кого, розм., НАДСКА́КУВАТИ біля (коло) кого, розм., ЗАСКА́КУВАТИ біля (коло) кого, діал. (улесливо запобігаючи перед ким-небудь, задовольняти всі бажання, примхи); ВОЗИ́ТИСЯ з ким, розм., НОСИ́ТИСЯ з ким, розм., ПА́НЬКАТИСЯ з ким., розм., ЦЯ́ЦЬКАТИСЯ з< ким, розм., МАНІ́ЖИТИСЯ з ким, розм., ПА́НЬКАТИ коло кого, кому, заст. (потурати всім примхам). — Док.: догоди́ти, угоди́ти (вгоди́ти), приподо́битися, потра́фити, потра́пити, прислужи́ти, прислужи́тися. Трохи ніяково було йому за свою запобігливість.., але, зрештою, така красуня перед вами, хіба ж не варта вона того, щоб за нею упадати, годити їй в усьому (О. Гончар); Так він коло його впадає, так йому догоджає, що вже далі й нікуди (Б. Грінченко); Палив (Юрішко) панам груби, прислужувався, приподоблювався, не одно витерпів (Г. Хоткевич); Знав Агапіт, що християнство.. виникло, щоб потрафляти й догоджати старим, знищеним, знесиленим людям (П. Загребельний); (Бруклі:) Тії пані завжди химерують, усе їм не потрапиш (Леся Українка); Насипає (Віталик) з банки перед Тонею мідій.., сам їх розлущує і подає дівчині, подає трохи аж недбало, щоб вона не зазналась, не подумала, що він так уже біля неї упадає та прислуговує (О. Гончар); Батько, як хміль коло верби, коло неї обвивався (Грицько Григоренко); Тітка Ястшембського увивалась коло панни Броніслави з усієї сили (І. Нечуй-Левицький); Край стола сидить Мотря.., а муженько мій зазирає їй у вічі, розважає її, роздебенює, тупцює коло неї (А. Кримський); — Це вони так тупцяють коло нас, щоб залучити жениха для своєї Ваті(І. Нечуй-Левицький); Коли мав (Онуфрій) у себе гостем когось із панського дому, надскакував коло нього.., раз по раз промовляючи: — Прошу їсти (О. Кобилянська); Він заскакував коло Бориса, запрошував його кілька разів до себе додому, хоч в душі погорджував ним (І. Франко); Малі діти возилися з нею без кінця, робили їй ляльок, вирізали з паперу квіти (О. Іваненко); — Спасибі, що хати не мина (становий). — Ще б не минав, як ви з ним отак носитесь та годите йому, неначе тій болячці! (Панас Мирний); Вони годили Грицаєві, як болячці, й мусили кидати роботу та панькатися з дідом (І. Нечуй-Левицький); Посадовить (Левко) її на санки, тільки не біля себе, а на самім задку, — з їхнім братом не дуже треба маніжитися, а то ціни собі не складуть (М. Стельмах); Так будем панькати всі коло нього, Що справді здасться сам собі він паном (П. Куліш). — Пор. підлабу́знюватися.

ОПОВИВА́ТИСЯ (з усіх боків вкриватися димом, туманом, хмарами, пилом і т. ін.), ОГОРТА́ТИСЯ (ОБГОРТА́ТИСЯ), ОБВОЛІКА́ТИСЯ, ЗАВОЛІКА́ТИСЯ, ЗАТЯГА́ТИСЯ, ЗАТЯ́ГУВАТИСЯ, ПОВИВА́ТИСЯ, ОБВИВА́ТИСЯ, ВКРИВА́ТИСЯ (УКРИВА́ТИСЯ), ПОКРИВА́ТИСЯ, ЗАСТИЛА́ТИСЯ, ЗАСНО́ВУВАТИСЯ, ОБСНО́ВУВАТИСЯ, ОБКУ́ТУВАТИСЯ (ОКУ́ТУВАТИСЯ), ВГОРТА́ТИСЯ (УГОРТА́ТИСЯ), ОДЯГА́ТИСЯ, УПОВИВА́ТИСЯ (ВПОВИВА́ТИСЯ), ОКРИВА́ТИСЯ рідко. — Док.: опови́тися, огорну́тися (обгорну́тися), обволокти́ся, заволокти́ся, затягтися, затягну́тися, обви́тися, вкри́тися (укри́тися), покри́тися, застели́тися, заснува́тися, обснува́тися, обку́татися (оку́татися), вгорну́тися (угорну́тися), одягти́ся, одягну́тися, упови́тися (впови́тися), окри́тися. Румунський порт оповивався димом (В. Кучер); Гомін бою затихав, віддаляючись за.. горби, огортався синьою млою, пропадав (Григорій Тютюнник); Попереду бовваніли, обгортаючись туманом і вечірньою імлою, придорожні хутори (Я. Качура); Стрільба, і ось уже кузня обволікається димом, горить (О. Гончар); Все частіше осінніми хмарами стало заволікатися таврійське небо (О. Гончар); Впали перші дощі осінні. Світ.. затягнувся сірими хмарами (П. Козланюк); Все море в туман повилось (Леся Українка); Чорний хрест обвився сивими цяточками мряки (В. Стефаник); Йде весна. Земля розкутая Димом, парою вкривається (С. Чорнобривець); Покрилася якимсь густим туманом та розкішна долина (Панас Мирний); Ще звечора над селом застелилося хмарами небо (І. Муратов); Коли зайшло сонце і небо потемніло, заснувавшись хмарами, він, крадучись, підійшов до умовленого місця (А. Шиян); Він обснувався густим димом, і над ним миттю захвилювалися бджоли (Ю. Яновський); І танки здибились перед житами, Вгортаючись в густий клубчастий дим (М. Стельмах); Сьогодні третя днина, що дощу нема, небо одяглося синявою (О. Кобилянська); Велике місто вповилося мрякою (Мирослав Ірчан); А воно (сонце).. тихо опускається вниз,.. окриваючися.. хмарами (Г. Хоткевич).