облитися

ОБЛИВА́ТИСЯ (розливаючи якусь рідину, забруднюватися нею), ЗАЛИВА́ТИСЯ, ОБЛЯ́ПУВАТИСЯ розм., ОБХЛЮПУВАТИСЯ розм. — Док.: обли́тися, обілля́тися (обля́тися рідше), зали́тися, обля́патися, обхлю́патися. Мені приносили їсти — я (сліпий льотчик) не дозволяв нікому допомагати, обливався гарячим супом і чаєм, упускав на підлогу котлету і їв її (Ю. Яновський); Залитися борщем; Обляпатися чорнилом; Обхлюпатися грязюкою.

УКРИВА́ТИСЯ (ВКРИВА́ТИСЯ) чим (про якусь поверхню — рясно, густо заповнюватися шаром чого-небудь, рослинністю, певними предметами), ПОКРИВА́ТИСЯ, ОКРИВА́ТИСЯ рідше, КРИ́ТИСЯ рідше, БРА́ТИСЯ, ЗАСТЕЛЯ́ТИСЯ, УСТЕЛЯ́ТИСЯ (ВСТЕЛЯ́ТИСЯ), УСТЕ́ЛЮВАТИСЯ (ВСТЕЛЮВАТИСЯ), УСІВА́ТИСЯ (ВСІВА́ТИСЯ), ОБСІВА́ТИСЯ, ОДЯГА́ТИСЯ розм.; ЗАТЯГА́ТИСЯ (перев. суцільно); ОБЛИВА́ТИСЯ (вкриватися дуже густо); ОБРОСТА́ТИ (вкриватися окремими предметами); ОБСИПА́ТИСЯ (ОСИПА́ТИСЯ), ПРИПАДА́ТИ, ОПУ́ШУВАТИСЯ (пилом, снігом, інеєм тощо). — Док.: укри́тися (вкри́тися), покри́тися, узя́тися (взя́тися), застели́тися, устели́тися (встели́тися), усі́ятися (всі́ятися), обсі́ятися, одягну́тися, одягти́ся, затягну́тися, обли́тися, обрости́, обси́патися (оси́патися), припа́сти, опу́шитися. Кінчався квітень. Що не день, то густішою зеленню вкривались молоді гаї (І. Цюпа); Знесилені руки і ноги покривались краплями поту (М. Коцюбинський); У неділю вранці-рано Поле крилося туманом (Т. Шевченко); Ладозьке озеро бралося кригою (Ю. Смолич); Здалеку все мов розлазилося, геть-геть у сторони, рідшало й застилалося серпанком (Панас Мирний); Небо затяглося сірою мішковиною, крізь яку бризнули перші краплі (Ю. Яновський; Уквітчалися (робітничі селища) абрикосовими садочками, які навесні обливаються цвітом (Д. Ткач); Пливе довга доріжка конвеєра. Повільно рухаючись, поодинокі деталі обростають гвинтиками, котушками, стрілками (П. Автомонов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облитися — обли́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. облитися — [облитиес'а] об'іл':ус'а, оуб'іл':еис':а/ об'іл':ес':а, оуб'іл':еиц':а/об'іл':ец':а, оуб'іл':еимос'а/об'іл':еимос'а, оуб'іл':еитеис'а/об'іл':еитес'а, оуб'іл':уц':а/об'іл':уц':а; мин. облиўс'а, облиелас'а; нак. облийс'а, облийтеис'а Орфоепічний словник української мови
  3. облитися — див. обливатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. облитися — ОБЛИ́ТИСЯ див. облива́тися. Словник української мови в 11 томах
  5. облитися — ОБЛИ́ТИСЯ див. облива́тися. Словник української мови у 20 томах
  6. облитися — облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т. ін.) (гірки́ми (гаря́чими, буйни́ми і т. ін.)) слі́зьми́ (сльоза́ми). Гірко, невтішно плакати. Фразеологічний словник української мови
  7. облитися — Облива́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. облитися, обіллюся, -ллєшся, гл. Обливаться, облиться. Там дівчина та полощеться, полощеться, обливається. Мет. 118. Словник української мови Грінченка