1. Словник синонімів української мови

обоз

КОЛО́НА (підводи, машини тощо, які розташовані або рухаються витягнутою лінією), ВА́ЛКА, ХО́ДКА діал.; ОБО́З, ХУ́РА (група підвід). Десь за північ колона раптом зупинилась, і їздові попідкладали під колеса каміння, щоб підводи не скочувались униз (О. Гончар); Ми зустріли колону артилерії на гусеничних тракторах (Л. Смілянський); Потяглися валками дорогі карети, запряжені впростяж дорогими кіньми. За обозом челядинці гнали цілу череду товару, овець та баранів на заріз для панського столу (І. Нечуй-Левицький); Дощ. Валки машин в невилазних калюжах (О. Довженко); А що ходка чумаків не одна наверталась на очі, то втішно мені було добре слово почути: "магайбі!" або дороги розпитатися (Марко Вовчок); Через місток хура йшла, так що возів двадцять (Г. Квітка-Основ'яненко).

ТА́БІР (місце розташування війська поза населеним пунктом), СТАН, БІВА́К (БІВУА́К), ОБО́З заст.; КІШ (у Київській Русі та в Україні в XIV-XVIІІ ст.). Військовий табір розкинувся по широкій долині коло Глинян (І. Нечуй-Левицький); Нове польське військо стало станом коло Збаража (І. Нечуй-Левицький); Він тут зупинявсь на короткий бівак, Стелив він пропахчену порохом бурку На синій, крихкий, як мороз, солончак (М. Бажан); Козаки вже не вміщалися в Січі і цілими куренями ставали обозом за палісадом (П. Панч); Хоч позволив хан на пісках Новим кошем стати, Та заказав запорожцям Церкву будувати (Т. Шевченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обоз — обо́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. обоз — -у, ч. 1》 Те саме, що валка. 2》 військ. Транспортні засоби у військах, призначені для перевезення боєприпасів, продовольства і т. ін. 3》 заст. Табір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обоз — ОБО́З, у, ч. 1. Те саме, що ва́лка. У Київ Гузь повертався не сам, а з обозом у десятеро саней (Бурл., М. Гонта, 1959, 16); Цього дня приїхали [залужани] за пшеницею цілим обозом (Тют., Вир, 1964, 369). 2. військ. Словник української мови в 11 томах
  4. обоз — ОБО́З, у, ч. 1. Те саме, що ва́лка. У Київ Гузь повертався не сам, а з обозом у десятеро саней (Ф. Бурлака); Цього дня приїхали [залужани] за пшеницею цілим обозом (Григорій Тютюнник). 2. військ. Словник української мови у 20 томах
  5. обоз — Тут це слово вжито в розумінні тимчасового укріпленого військового табору Словник застарілих та маловживаних слів
  6. обоз — Обо́з, -зу; обо́зи, -зів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. обоз — Обо́з, -зу м. Лагерь, станъ. Сина посилав до військового обозу, а сам знав одну церкву. К. ЧР. 14. Пусти мене, коменданте, з обозу до дому. Чуб. V. 332. Словник української мови Грінченка