1. Словник української мови в 11 томах

обоз

ОБО́З, у, ч.

1. Те саме, що ва́лка.

У Київ Гузь повертався не сам, а з обозом у десятеро саней (Бурл., М. Гонта, 1959, 16);

Цього дня приїхали [залужани] за пшеницею цілим обозом (Тют., Вир, 1964, 369).

2. військ. Транспортні засоби у військах, призначені для перевезення боєприпасів, продовольства і т. ін.

Яремі дали коня Зайвого з обозу (Шевч., І, 1963, 111);

Знімалася наша піхота..; обози, вирвавшись на шляхи, посунули до висоти (Гончар, III, 1959, 60);

Ворожі полки й дивізії кидали бойове спорядження, обози і тилові служби (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 155).

3. заст. Табір.

В обозі Турна тихо стало.. Враги Троянські почивали (Котл., І, 1952, 220);

Козаки вже не вміщалися в Січі і цілими куренями ставали обозом за палісадом (Панч, Гомон. Україна, 1954, 250);

*У порівн. Наступить косовиця, то неначе обозом стоїмо в степу (Стор., І, 1957, 187).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обоз — обо́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. обоз — -у, ч. 1》 Те саме, що валка. 2》 військ. Транспортні засоби у військах, призначені для перевезення боєприпасів, продовольства і т. ін. 3》 заст. Табір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обоз — ОБО́З, у, ч. 1. Те саме, що ва́лка. У Київ Гузь повертався не сам, а з обозом у десятеро саней (Ф. Бурлака); Цього дня приїхали [залужани] за пшеницею цілим обозом (Григорій Тютюнник). 2. військ. Словник української мови у 20 томах
  4. обоз — Тут це слово вжито в розумінні тимчасового укріпленого військового табору Словник застарілих та маловживаних слів
  5. обоз — КОЛО́НА (підводи, машини тощо, які розташовані або рухаються витягнутою лінією), ВА́ЛКА, ХО́ДКА діал.; ОБО́З, ХУ́РА (група підвід). Десь за північ колона раптом зупинилась, і їздові попідкладали під колеса каміння, щоб підводи не скочувались униз (О. Словник синонімів української мови
  6. обоз — Обо́з, -зу; обо́зи, -зів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. обоз — Обо́з, -зу м. Лагерь, станъ. Сина посилав до військового обозу, а сам знав одну церкву. К. ЧР. 14. Пусти мене, коменданте, з обозу до дому. Чуб. V. 332. Словник української мови Грінченка