оболоння
ЗАПЛА́ВА (низинна місцевість біля річки, озера, що затоплюється під час весняної повені), ЗАПЛА́В рідше, ЗАПЛА́ВИНА рідше, ПЛА́ВНІ, МОКВА́ діал., МОКЛЯ́К діал., МЛА́КА діал., ЗА́ЙМИЩЕ рідко; ОБОЛО́НЬ, ОБОЛО́НЯ рідше, ОБОЛО́ННЯ рідше (заплавні луки). На кінець літа Дунай вужчає, заплава просихає (М. Чабанівський); Не широка піднебесна стеля, Не глибокий дніпровий заплав. Ворон бачив Остряницю й Хмеля, Над Полтавським боєм кружеляв (А. Малишко); Дніпровські плавні — це цілий край з низовими лісами, з намулистими лугами (О. Гончар); Є над рікою вільшина, а між нею і берегом мокляк. Він тепер підсох або й зовсім висох, то перейдемо без перешкоди (Юліан Опільський); Понад опори розлогих млак виднілися дахи й комини невеликого підгірського містечка (Н. Кобринська); Скінчилася лісосмуга, й путівець круто звернув на оболонь, усуціль повиту несмугастим туманом (В. Логвиненко); Іван став спускатися по крутій стежці, що збігала з греблі до зеленого оболоння над Сяном (Д. Бедзик).
Значення в інших словниках
- Оболоння — Оболо́ння іменник середнього роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- оболоння — див. низовина Словник синонімів Вусика
- оболоння — -я, с. Те саме, що оболонь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оболоння — ОБОЛО́ННЯ, я, с. Те саме, що оболо́нь. Схоплюсь було, вибіжу з садка, біжу левадами, полем, оболонням — не знать і куди й що: весело стане!.. (Вовчок, VI, 1956, 224); І горбатий хлопчик.. щоднини.. приносить стокротки, морончики, що ростуть на оболонні біля хати (У. Кравч., Вибр., 1958, 369). Словник української мови в 11 томах
- оболоння — ОБОЛО́ННЯ, я, с. Те саме, що оболо́нь. Схоплюсь було, вибіжу з садка, біжу левадами, полем, оболонням – не знать і куди й що: весело стане!.. (Марко Вовчок); І горбатий хлопчик .. щоднини .. приносить стокротки, морончики, що ростуть на оболонні біля хати (Уляна Кравченко). Словник української мови у 20 томах