оболонь

ЗАПЛА́ВА (низинна місцевість біля річки, озера, що затоплюється під час весняної повені), ЗАПЛА́В рідше, ЗАПЛА́ВИНА рідше, ПЛА́ВНІ, МОКВА́ діал., МОКЛЯ́К діал., МЛА́КА діал., ЗА́ЙМИЩЕ рідко; ОБОЛО́НЬ, ОБОЛО́НЯ рідше, ОБОЛО́ННЯ рідше (заплавні луки). На кінець літа Дунай вужчає, заплава просихає (М. Чабанівський); Не широка піднебесна стеля, Не глибокий дніпровий заплав. Ворон бачив Остряницю й Хмеля, Над Полтавським боєм кружеляв (А. Малишко); Дніпровські плавні — це цілий край з низовими лісами, з намулистими лугами (О. Гончар); Є над рікою вільшина, а між нею і берегом мокляк. Він тепер підсох або й зовсім висох, то перейдемо без перешкоди (Юліан Опільський); Понад опори розлогих млак виднілися дахи й комини невеликого підгірського містечка (Н. Кобринська); Скінчилася лісосмуга, й путівець круто звернув на оболонь, усуціль повиту несмугастим туманом (В. Логвиненко); Іван став спускатися по крутій стежці, що збігала з греблі до зеленого оболоння над Сяном (Д. Бедзик).

ЛУ́КА (рівна місцевість, вкрита трав'янистою рослинністю), ЛАЗ діал.; ЛУГ, ЛУГО́ВИНА, ЛУЖИ́НА розм. (поросла також кущами); ЦА́РИНКА діал. (невеличка лука при садибі, в лісі); ПРИЛУ́КА (по берегах річок, озер); ОБОЛО́НЬ, ОБОЛО́НЯ (заплавні луки). Хвилин за п'ятнадцять ліс кінчився і попереду розстилалися зелені луки (П. Кочура); — Знаєш, Василю, ще такою косою на моєму лазу ніхто не скуб травичку! — кинув ґазда (І. Чендей); Сула вилася нанизу срібною стрічкою по зелених лугах, по сіножатях (І. Нечуй-Левицький); В поході часто і в бою, на свіжій луговині солдат згада сім'ю свою (М. Рудь); На одшибі стояв один одним Високий дуб; а там, за ним, ..простяглася Лужина шовкова геть-геть... (Укр. поети-романтики); У темняві вечора вирізьблювалися зелені свіжі царинки, вкриті, мов килимом, травичкою (А. Крушельницький); Ще не озвались на прилуці Уранішні перепілки, А косарі уже по ручці Пройшли від шляху до ріки (І. Вирган); На оболоні ходили корови, телята і щипали мокру травицю (Панас Мирний); Веслом озвалась оболоня, Кругами плесо б'є живе (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оболонь — Боло́нь, оболонь: — лука, пастівник [2;XIII] Словник з творів Івана Франка
  2. Оболонь — Оболо́нь іменник жіночого роду місцевість Орфографічний словник української мови
  3. оболонь — І, ор. -нню, ОБОЛОНЯ, -і, ор. -ею. Заплавні луки. Сонце ховалось за межигірський бір.., а далекі озерця на оболоні.. і річка Почата горіли, наче розтоплене золото (І.Нечуй-Левицький). Літературне слововживання
  4. оболонь — Заплавні луки; оболоня, оболоння. Словник синонімів Караванського
  5. оболонь — див. низовина Словник синонімів Вусика
  6. оболонь — [оболон'] -н'і, ор. -н':у, р. мн. -неий Орфоепічний словник української мови
  7. оболонь — -і, ж. Заплавні луки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. оболонь — ОБОЛО́НЬ, і, ж. Заплавні луки. Сонце ховалось за межигірський бір, .. а далекі озерця на оболоні.. і річка Почайна горіли, наче розтоплене золото (Н.-Лев.. І, 1956, 432); Тихо в гаї і в селищі, Спить ще оболонь (Фр. Словник української мови в 11 томах
  9. оболонь — ОБОЛО́НЬ, і, ж. Заплавні луки. Сонце ховалось за межигірський бір, .. а далекі озерця на оболоні .. і річка Почайна горіли, наче розтоплене золото (І. Нечуй-Левицький); Тихо в гаї і в селищі, Спить ще оболонь (І. Франко); На сизі ще від мулу оболоні Гонив повільних буйволів орач (М. Бажан). Словник української мови у 20 томах
  10. оболонь — Оболо́нь, -ні, -ні, -ло́нню; -ло́ні, -ло́ней Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. оболонь — Оболо́нь, -ні ж. Низменное луговое пространство. Мкр. Н. 23. В чистім полі на оболоні там іграв коник вороненький. н. п. Приїхав гість та й став на поміст, роспустив коні по всій оболоні. Ном. стр. 291, № 32. Словник української мови Грінченка