1. Словник синонімів української мови

оборка

ОБО́РКА (смужка матерії, зібрана в складки чи зборки і пришита для оздоблення), РЮШ, ШЛЯ́РКА розм. (Ліза:) Лена! Лена! Іди мерщій до мами, приший їй оборку до спідниці (І. Кочерга); З замка вийшла жінка у старомодному з рюшами на рукавах і на комірі темно-синьому платті (Л. Первомайський); Розправила (Уляна) білого з шляркою фартуха на колінах (В. Кучер).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оборка — обо́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. оборка — див. облямівка Словник синонімів Вусика
  3. оборка — -и, ж. Смужка матерії, зібрана в складки чи зборки і пришита для оздоблення до сукні, сорочки, фартуха і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оборка — ОБО́РКА, и, ж. Смужка матерії, зібрана у складки чи зборки і пришита для оздоблення до сукні, сорочки, фартуха і т. ін. Найчастіше оборками прикрашають ажурні дитячі чепчики, шапочки, пелеринки (В’язання.. Словник української мови в 11 томах
  5. оборка — ОБО́РКА, и, ж. Смужка матерії, зібрана у складки чи зборки і пришита для оздоблення до сукні, сорочки, фартуха і т. ін. Оборками прикрашають ажурні дитячі чепчики, шапочки, пелеринки (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах