обрив

У́РВИЩЕ (прямовисний, стрімкий схил чого-небудь), ПРІ́РВА, КРУ́ЧА, КРУТИЗНА́, КРУТО́ВИНА, СТРОМОВИ́НА, КРУТОСХИ́Л, КРУТОЯ́Р рідше, ОБРИ́В, БЕ́СКИ́Д (БЕ́СКЕ́Д) (БЕ́СКЕ́Т), ОБВА́Л рідше, У́РВИСЬКО розм., О́БЛАЗ діал., ОБІ́РВИЩЕ діал.; КРУТОБЕРЕ́ЖЖЯ (такий береговий схил). Правий берег був високий, з кам'яними урвищами (О. Донченко); Недалеко над високим обривним глинищем біля самої прірви стоїть худенька, аж світиться, дівчинка (Є. Кротевич); — Одчепіться од моєї душі, бо, їй-богу, візьму та й плигну з оцієї кручі в море, — крикнула завзято Марія Кирилівна (І. Нечуй-Левицький); Юрій рішучий і симпатичний хлопець. Веде нас у гори просто по крутизні! (Т. Масенко); Над бухтою обривались крижаними стромовинами глетчери (М. Трублаїні); Акація.. набула важливого стратегічного значення у боротьбі з ерозією ґрунтів, у закріпленні ярів і крутосхилів (з журналу); Дачна місцевість. Золотий крутояр над зеленим від ряски ставком (І. Муратов); Із хмари тихо виступають Обрив високий, гай, байрак (Т. Шевченко); — І понесло мене.. аж геть поза.. якісь кручі, та яруги, та бескеди... (Марко Вовчок); Тихозоров знайшов похиле узгір'я, що з одного боку обривалося вниз глиняним обвалом (О. Донченко); Діти пили воду із джерела, що било в урвиську з-під корчів (Є. Гуцало); Облаз — гола скеля (І. Франко); Оспіваний у піснях і легендах Дніпро з Тарасовою могилою на крутобережжі (М. Олійник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрив — (прямовисний стрімкий схил) прірва, урвище, круча, крутизна, (у Карпатах) бескид. Словник синонімів Полюги
  2. обрив — обри́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. обрив — -у, ч. 1》 Дія і стан за знач. обривати I 2) і обриватися I 2), 4). 2》 перев. мн. Обірваний шматок чого-небудь (пряжі, мотузки і т. ін.); обривок. 3》 Місце, де обірвано що-небудь (нитка, дріт і т. ін.). 4》 Місце, де круто спадає поверхня землі внаслідок обвалу і т. ін.; круча. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обрив — Урвище, урвисько, строма, глижа, зарва, бескид, бескед, бескедина, бескет, бескеття, див. круча Словник чужослів Павло Штепа
  5. обрив — ОБРИ́В, у, ч. 1. Дія і стан за знач. обрива́ти¹ 2 і обрива́тися¹2, 4. — Я взявся усунути обрив, не вимикаючи струму (Гончар, III, 1959, 281); Віталій стояв і дивився, як Жорка Мацкевич.. виясняв, де стався обрив електромережі (Мур., Свіже повітря.. Словник української мови в 11 томах
  6. обрив — ОБРИ́В, у, ч. 1. Дія за знач. обрива́ти¹ 2 і стан за знач. обрива́тися¹ 2, 4. – Я взявся усунути обрив, не вимикаючи струму (О. Гончар); Віталій стояв і дивився, як Жорка Мацкевич .. виясняв, де стався обрив електромережі (І. Муратов). 2. перев. мн. Словник української мови у 20 томах
  7. обрив — Обрив, -ва м. Обрывъ. Із хмари тихо виступають: обрив високий, гай, байрак. Шевч. Словник української мови Грінченка