обрізати

ВІДРІ́ЗАТИ (ріжучи, відокремлювати частину від цілого), УРІ́ЗАТИ (ВРІ́ЗАТИ), ВІДІТНУ́ТИ, ВІДТЯ́ТИ, УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ), УТЯ́ТИ (ВТЯ́ТИ), УКРА́ЯТИ (ВКРА́ЯТИ), ВІДКРА́ЯТИ, ВІДБАТУВА́ТИ розм., ВІДЧИКРИ́ЖИТИ розм., УКРА́ЇТИ (ВКРА́ЇТИ) діал.; ВІДШМАТУВА́ТИ (великий шматок); ОБРІ́ЗАТИ (звичайно, щоб відкинути). — Недок.: відрі́зувати, урі́зувати (врі́зувати), відтина́ти, утина́ти (втина́ти), відкра́ювати, відбато́вувати, обрі́зувати, обріза́ти рідше. Уляна .. відрізала окраєць хліба (Григорій Тютюнник); — Домко, вріж нам сала! (М. Стельмах); Вона одтяла ножицями пасмо своєї коси (І. Нечуй-Левицький); Як добрі щепи садівник плекає! Так, що всі зайві парості втинає, Щоб добрі соки йшли все вгору, вгору (І. Франко); Відкраяти шмат житнього хліба, намастити маслом та обчистити зелену цибулину, — .. для Антона найкраща їжа (С. Чорнобривець); Я ті шкури не зіпсую, Свою пайку відбатую (пісня); — Таж усі знають, що тобі пальця січкарнею відчикрижило (М. Зарудний); Корній сів, укроїв хліба і почав їсти (Леся Українка); Спересердя відшматував (дід) півсторінки, крутив цигарку (Ю. Збанацький); Я сад поміщика маленьким у день за гривеник копав. З дерев обрізував там віти (В. Сосюра).

ЗМЕ́НШУВАТИ (робити меншим обсяг, величину, кількість чого-небудь), УМЕНША́ТИ (ВМЕНША́ТИ) розм., УМЕ́НШУВАТИ (ВМЕ́НШУВАТИ) розм., УБАВЛЯ́ТИ (ВБАВЛЯ́ТИ) заст., ЗМЕНША́ТИ діал., УЙМА́ТИ діал., УМАЛЯ́ТИ рідко, УМА́ЛЮВАТИ рідко; ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. (наполовину або на велику частину); ЗНИ́ЖУВАТИ, ПОНИ́ЖУВАТИ, ПОНИЖА́ТИ, ЗБАВЛЯ́ТИ, ЗНИЖА́ТИ рідше, СПУСКА́ТИ розм. (перев. ціну, плату і т. ін.); УКОРО́ЧУВАТИ (ВКОРО́ЧУВАТИ), УРІ́ЗУВАТИ (ВРІ́ЗУВАТИ), ОБРІ́ЗУВАТИ, ОБРІЗА́ТИ розм., ОБТИНА́ТИ рідше, ПРИТИНА́ТИ рідко (розмір, обсяг, розмах); СКОРО́ЧУВАТИ (витрати, норми і т. ін.). — Док.: зме́ншити, уме́ншити (вме́ншити), уба́вити (вба́вити), уйня́ти, ума́ли́ти, переполови́нити, зни́зити, пони́зити, зба́вити, спусти́ти, укороти́ти (вкороти́ти), урі́зати (врі́зати), обрі́зати, обтя́ти, притя́ти, скороти́ти. Його (звука) тремтіння все зменшувало свою амплітуду (Ю. Яновський); — Так воно й є: бояться, щоб сирота хліба не вбавила (Ганна Барвінок); Хай плещуть хвилями пісень моїх слова, Хай кожна рима рани обмива, Хай кожний спів уйма народний біль... (О. Олесь); Голод же і підганяв їх до роботи немилосердно, а Герман пильно.. знижував та знижував робітницьку плату (І. Франко); Німець розлютувався, гукає на наймитів, збавляє всім плату на поправку машини (Панас Мирний); Як не переплатиш, то і не купиш; як не спустиш, то і не продаси (прислів'я); — Я видавав кожному з них по тридцять грамів води на день. А потім скоротив і цю норму (В. Кучер).

ЗРІ́ЗУВАТИ (ріжучи, відокремлювати що-небудь від чогось), ЗРІЗА́ТИ, ОБРІ́ЗУВАТИ, ОБРІЗА́ТИ, РІ́ЗАТИ розм.; СПИ́ЛЮВАТИ, СТИНА́ТИ, ОБТИНА́ТИ (різко, повністю); ЗСТРИГА́ТИ (волосся, вовну і т. ін.). — Док.: зрі́зати, обрі́зати, спили́ти, стя́ти, зітну́ти, обтя́ти, зстри́гти. Вони співають про вербу рясну.. І виноград янтарний та рум'яний Дбайливо зрізують (М. Рильський); Коса, зрізаючи соковиті стебла, виходила із трави (Григорій Тютюнник); Я сад поміщика маленьким у день за гривеник копав. З дерев обрізував там віти (В. Сосюра); Я сидів тут трохи не од півдня та все дивився на тебе, як ти під горою різала виноград (І. Нечуй-Левицький); Дорослі з піснями стинають стиглі кетяги в коновки (М. Коцюбинський); Коли б хто міг ті кучері обтяти (Леся Українка); В лип'янку мед сочить (селянин), З овечок вовницю зстригає (Л. Боровиковський).

ОБРІ́ЗАТИ (відрізавши кінці, краї чого-небудь, вирівняти, зробити коротшим або зменшити розміри чого-небудь), ПІДРІ́ЗАТИ, ОБТЯ́ТИ (ОБІТЯ́ТИ рідше), УТЯ́ТИ (ВТЯ́ТИ), ПІДТЯ́ТИ (ПІДІТНУ́ТИ) розм.; ОБКАРНА́ТИ розм., ОБЧИКРИ́ЖИТИ розм., ОБКРА́ЯТИ розм., ОБКРОМСА́ТИ розм., ПІДЧИКРИ́ЖИТИ розм. (надто коротко). — Недок.: обрі́зувати (обріза́ти), підрі́зувати (підріза́ти), обтина́ти, втина́ти (утина́ти), підтина́ти, обчикри́жувати, обкра́ювати, підчикри́жувати. Фотографії висохли, Варвара обрізала їх і загорнула в свіжий номер фронтової газети (Л. Первомайський); На столі чадів каганчик, і Кирило Васильович ножицями підрізав ґнота (А. Хижняк); Хазяйновита, але скупа, вона втинала одежу, як тільки можна було обтяти (І. Нечуй-Левицький); Підтяти бороду; Відростив (Тиміш) вусики і обкарнав їх так, що вони ворушкою п'явочкою красуються під носом (Я. Гримайло); — Ми знайдемо! — він каже сам собі, — Рукава трохи обчикрижу Та й поможу журбі (Л. Глібов).

ОСА́ДЖУВАТИ (змушувати кого-небудь замовкнути, утриматися від якихось дій, вчинків, роблячи зауваження, докоряючи), ОСМИ́КУВАТИ (ОБСМИ́КУВАТИ), ОСІКА́ТИ, ПРИСА́ДЖУВАТИ, ОСАДЖА́ТИ рідше; ОБРИВА́ТИ розм., ОБРІЗА́ТИ розм., ОБРІ́ЗУВАТИ розм. (перев. про розмову). — Док.: осади́ти, осмикну́ти (обсмикну́ти), осікти́, присади́ти, обірва́ти, обрі́зати. Своїм владним тоном він, здається, таки осадив цю нахабу (О. Гончар); — Не лізь поперед батька в пекло, — осмикували чоловіка (М. Стельмах); — Прохаю не втручатися більше в мої справи, — осікла вона мене (Л. Яновська); "Королівна", не дослухавши моїх слів, зразу присадила мене (С. Васильченко); — Годі, Вікторе! Дурниці плетеш.. — сердито обриває його Маринка (В. Речмедін).

ЗМЕ́НШУВАТИ (робити меншим обсяг, величину, кількість чого-небудь), УМЕНША́ТИ (ВМЕНША́ТИ) розм., УМЕ́НШУВАТИ (ВМЕ́НШУВАТИ) розм., УБАВЛЯ́ТИ (ВБАВЛЯ́ТИ) заст., ЗМЕНША́ТИ діал., УЙМА́ТИ діал., УМАЛЯ́ТИ рідко, УМА́ЛЮВАТИ рідко; ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. (наполовину або на велику частину); ЗНИ́ЖУВАТИ, ПОНИ́ЖУВАТИ, ПОНИЖА́ТИ, ЗБАВЛЯ́ТИ, ЗНИЖА́ТИ рідше, СПУСКА́ТИ розм. (перев. ціну, плату і т. ін.); УКОРО́ЧУВАТИ (ВКОРО́ЧУВАТИ), УРІ́ЗУВАТИ (ВРІ́ЗУВАТИ), ОБРІ́ЗУВАТИ, ОБРІЗА́ТИ розм., ОБТИНА́ТИ рідше, ПРИТИНА́ТИ рідко (розмір, обсяг, розмах); СКОРО́ЧУВАТИ (витрати, норми і т. ін.). — Док.: зме́ншити, уме́ншити (вме́ншити), уба́вити (вба́вити), уйня́ти, ума́ли́ти, переполови́нити, зни́зити, пони́зити, зба́вити, спусти́ти, укороти́ти (вкороти́ти), урі́зати (врі́зати), обрі́зати, обтя́ти, притя́ти, скороти́ти. Його (звука) тремтіння все зменшувало свою амплітуду (Ю. Яновський); — Так воно й є: бояться, щоб сирота хліба не вбавила (Ганна Барвінок); Хай плещуть хвилями пісень моїх слова, Хай кожна рима рани обмива, Хай кожний спів уйма народний біль... (О. Олесь); Голод же і підганяв їх до роботи немилосердно, а Герман пильно.. знижував та знижував робітницьку плату (І. Франко); Німець розлютувався, гукає на наймитів, збавляє всім плату на поправку машини (Панас Мирний); Як не переплатиш, то і не купиш; як не спустиш, то і не продаси (прислів'я); — Я видавав кожному з них по тридцять грамів води на день. А потім скоротив і цю норму (В. Кучер).

ЗРІ́ЗУВАТИ (ріжучи, відокремлювати що-небудь від чогось), ЗРІЗА́ТИ, ОБРІ́ЗУВАТИ, ОБРІЗА́ТИ, РІ́ЗАТИ розм.; СПИ́ЛЮВАТИ, СТИНА́ТИ, ОБТИНА́ТИ (різко, повністю); ЗСТРИГА́ТИ (волосся, вовну і т. ін.). — Док.: зрі́зати, обрі́зати, спили́ти, стя́ти, зітну́ти, обтя́ти, зстри́гти. Вони співають про вербу рясну.. І виноград янтарний та рум'яний Дбайливо зрізують (М. Рильський); Коса, зрізаючи соковиті стебла, виходила із трави (Григорій Тютюнник); Я сад поміщика маленьким у день за гривеник копав. З дерев обрізував там віти (В. Сосюра); Я сидів тут трохи не од півдня та все дивився на тебе, як ти під горою різала виноград (І. Нечуй-Левицький); Дорослі з піснями стинають стиглі кетяги в коновки (М. Коцюбинський); Коли б хто міг ті кучері обтяти (Леся Українка); В лип'янку мед сочить (селянин), З овечок вовницю зстригає (Л. Боровиковський).

ОБРІ́ЗАТИ (відрізавши кінці, краї чого-небудь, вирівняти, зробити коротшим або зменшити розміри чого-небудь), ПІДРІ́ЗАТИ, ОБТЯ́ТИ (ОБІТЯ́ТИ рідше), УТЯ́ТИ (ВТЯ́ТИ), ПІДТЯ́ТИ (ПІДІТНУ́ТИ) розм.; ОБКАРНА́ТИ розм., ОБЧИКРИ́ЖИТИ розм., ОБКРА́ЯТИ розм., ОБКРОМСА́ТИ розм., ПІДЧИКРИ́ЖИТИ розм. (надто коротко). — Недок.: обрі́зувати (обріза́ти), підрі́зувати (підріза́ти), обтина́ти, втина́ти (утина́ти), підтина́ти, обчикри́жувати, обкра́ювати, підчикри́жувати. Фотографії висохли, Варвара обрізала їх і загорнула в свіжий номер фронтової газети (Л. Первомайський); На столі чадів каганчик, і Кирило Васильович ножицями підрізав ґнота (А. Хижняк); Хазяйновита, але скупа, вона втинала одежу, як тільки можна було обтяти (І. Нечуй-Левицький); Підтяти бороду; Відростив (Тиміш) вусики і обкарнав їх так, що вони ворушкою п'явочкою красуються під носом (Я. Гримайло); — Ми знайдемо! — він каже сам собі, — Рукава трохи обчикрижу Та й поможу журбі (Л. Глібов).

ОСА́ДЖУВАТИ (змушувати кого-небудь замовкнути, утриматися від якихось дій, вчинків, роблячи зауваження, докоряючи), ОСМИ́КУВАТИ (ОБСМИ́КУВАТИ), ОСІКА́ТИ, ПРИСА́ДЖУВАТИ, ОСАДЖА́ТИ рідше; ОБРИВА́ТИ розм., ОБРІЗА́ТИ розм., ОБРІ́ЗУВАТИ розм. (перев. про розмову). — Док.: осади́ти, осмикну́ти (обсмикну́ти), осікти́, присади́ти, обірва́ти, обрі́зати. Своїм владним тоном він, здається, таки осадив цю нахабу (О. Гончар); — Не лізь поперед батька в пекло, — осмикували чоловіка (М. Стельмах); — Прохаю не втручатися більше в мої справи, — осікла вона мене (Л. Яновська); "Королівна", не дослухавши моїх слів, зразу присадила мене (С. Васильченко); — Годі, Вікторе! Дурниці плетеш.. — сердито обриває його Маринка (В. Речмедін).