обсерватор
СПОСТЕРІГА́Ч (той, хто спостерігає, стежить за ким-, чим-небудь, підмічає щось), СПОСТЕРЕ́ЖНИК, СПОГЛЯДА́Ч, СПОГЛЯДА́ЛЬНИК, ОБСЕРВА́ТОР книжн.; ГЛЯДА́Ч (той, хто дивиться на що-небудь, спостерігає щось з цікавості тощо). Життя давно остудило Бурдила й перетворило його на спокійного спостерігача (З. Тулуб); Пасивний споглядач; Не від людей, а до людей Цей любомудрець-споглядальник (Сковорода) Не поспішаючи іде (П. Дорошко); Навіть обсерватор у скляній будці чорта тепер побачить — дощ же пливе річкою по шибках (П. Козланюк); Доки малюк намагався потягти важку лопату, — його вже оточили глядачі, робітники зміни (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обсерватор — Обсерва́тор: — тут: спостерігач [42] Словник з творів Івана Франка
- обсерватор — обсерва́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- обсерватор — див. СПОСТЕРІГАЧ. Словник синонімів Караванського
- обсерватор — -а, ч. 1》 книжн. Той, хто обсервує що-небудь; спостерігач. || рідко. Спостережлива людина. 2》 Те саме, що обсерваційний пункт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обсерватор — Спостерегач, споглядач Словник чужослів Павло Штепа
- обсерватор — ОБСЕРВА́ТОР, а, ч., книжн. Той, хто обсервує що-небудь; спостерігач. Малюючи в цілому циклі “Бориславських оповідань” війну поміж капіталом і працею, Франко не може залишитись тільки холодним, об'єктивним обсерватором (М. Словник української мови у 20 томах
- обсерватор — Обсерва́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обсерватор — ОБСЕРВА́ТОР, а, ч., книжн. Той, хто обсервує що-небудь; спостерігач. Малюючи в цілому циклі "Бориславських оповідань" війну поміж капіталом і працею, Франко не може залишитись тільки холодним, об’єктивним обсерватором (Коцюб. Словник української мови в 11 томах